Читать книгу Ні пуху, ні луски! Анекдоти про мисливців і рибалок - Группа авторов - Страница 2
Слово до читачів
ОглавлениеМисливці та рибалки.
Замріяні душі, залюблені у Природу серця.
Скільки лісів, степів, боліт ними сходжено, скільки відкрито заповідних озерець, заплав, ставочків.
А скільки було придумано і переказано цікавих, майже фантастичних історій біля вечірніх та нічних багать.
Які тільки смачнющі страви були сотворені руками мисливців та рибалок.
Скількох, вражених у самісіньке серце житейськими негараздами, рятували Матінка Природа, повертали до життя мисливський гурт чи рибальська компанія.
Рибалки та мисливці.
Каста.
Феномен.
Не досліджений.
Може, навіть, не досліджуваний.
А може, і не треба досліджувати?
З давніх давен людина ходила на лови, на полювання, діставала з води рибу.
Тим харчувалася, з того одягалася.
Вже у пізніші часи полювання та риболовля стали захопленням, відпочинком-задоволенням.
Захоплюйтеся!
Відпочивайте!
Задовольняйтеся!
Хай усмішка тішить ваші вуста!
Удачі Вам!
Здоров’я!
Довгого віку!
Добрих приятелів!
Веселих днів!
Добре, що склалося. Тобто, добре, що сталося. Як планувалося. Як хотілося-гадалося. Книга зібрана, підготовлена до друку, намальована, змакетована, видана. Читай, читачу!
Дякуємо всім, хто допомагав у роботі над цією книгою, підносив набої, годував, поїв, просто був поруч: нашим рідним, приятелям, друзям-киянам-житомирянам-прикарпатцям-кіровоградцям!
Олексій Кононенко