Читать книгу Сила забування - Кристин Лоберг - Страница 3

Кетті М. прокидається о п’ятій ранку. Так вона може безшумно прослизнути до своєї бігової доріжки на сорокап’ятихвилинну захоплюючу прогулянку, під час якої вона відповідає на нічні емейли, перевіряє свій профіль у Фейсбук і знайомиться з ранковими новинами. До дев’ятої ранку, коли вона сідає за свій робочий стіл (уже приготувавши сніданок для родини, прийнявши душ, одягнувшись, загубивши та знайшовши свої ключі, опублікувавши декілька фото онлайн, запустивши кілька застосунків, завантаживши важливу інформацію на свій айпад, зібравши ланчі для дітей та підкинувши їх у школу), вона вже встигає обробити істотні об’єми інформації та різноманітні потреби через свій мобільний телефон та домашній комп’ютер. Зараз, узявшись за роботу, серед лавини зі списків справ, вхідних дзвінків та емейлів, вона намагається вибудувати пріоритети своїх завдань. Перегляд важливого файла вона відкладає на потім, оскільки боїться, що її мозок зараз не зможе сконцентруватися на ньому. З настанням обідньої перерви вона дивується, як швидко промайнув ранок, відчуваючи себе нездарою, адже минуло вже півдня, а вона так мало встигла зробити. Увага розсіяна, тож вона намагається заспокоїтися та зібратися. Бере чашку кави та починає скролити свій улюблений веб-сайт. Але надходить усе більше відволікаючих емейлів. А коли десь о четвертій годині в офісі з’являється шеф та ставить їй просте питання, вона не може нічого згадати, щоб відповісти на нього. Її мозок перестає працювати. Поправка: того дня її мозок і не починав працювати.

На жаль, така ситуація типова не тільки для Кетті, але й для мільйонів з нас, благословенних та проклятих у нашому гіперактивному світі. Світі, перенасиченому інформацією та очікуваннями, що потребують уважного розгляду в режимі 24/7. Але добрі новини полягають у тому, що із сучасного скрутного становища є вихід. Прочистити шлях у вашому мозку через весь хаос та налаштувати лазерний фокус і концентрацію. Спосіб здолати всі складні задачі, що дозволить рухатися в майбутнє, насолоджуватися життям та не дозволяти проблемам забирати більше часу, ніж вони того потребують. Вирішення криється в маловідомому процесі – забуванні. Саме так: навчившись забувати інформацію, ми отримуємо здатність пам’ятати, що маємо працювати швидше та більш організовано протягом дня.

Я не зустрічав жодної людини, яка б не відчувала себе перевантаженою своїми обов’язками і водночас цілковито виснаженою через намагання продовжувати, не збавляючи темп (хоча насправді їй це ледве вдається). І хоч ми вважаємо, що допомагаємо собі, перериваючись на роботі на так званий тайм-аут, під час якого ми щось шукаємо в Інтернеті або відповідаємо на повідомлення друзів, насправді ми робимо своєму мозкові ведмежу послугу. Творчість та осмислення не можуть зародитися в мозку, що живе в постійному відволіканні та розсіяності уваги. Як не зможе з’явитися і оперативне, ефективне мислення, коли ми перебуваємо під дією стимулюючої активності. Ми живемо з тими самими мізками, які багато століть тому наші печерні нащадки розвинули для нас. Вони не пристосовані до реалій нашої сучасної ери, в якій ми маємо орієнтуватися в незліченних джерелах інформації та стимуляції.

Безлад у мозку – це стан, який нам дорого обходиться. І хоча у світі медицини він ще не має офіційного діагнозу, він безперечно нараховує цілу низку симптомів: сплутаність свідомості, нездатність сфокусуватися чи сконцентруватися на чомусь, брак продуктивності та інноваційного мислення, стрес, нервозність, підвищена збуджуваність, тривожність, схвильованість, страх та навіть депресія (лікар надасть вам більш моторошний опис).

Середньостатистичний працюючий професіонал витрачає приблизно 23 % робочого дня на електронне листування та перегляд вхідних повідомлень 36 разів на годину. Більшості з нас потрібно понад хвилину, щоб повернутися до завдання, яке ми виконували перед тим, як ознайомитися з новим емейлом. Уявіть, скільки часу та енергії можна було б зекономити! І уявіть, як би це стало в пригоді наступному поколінню. Народе, це вам не жарти. Мені подобається думати про себе, як про веселого та крутого хлопця, який намагається під час навчання вистрілювати жартами, але я не можу описати всю небезпеку нашої нинішньої кризи. Власне, саме моє бажання змінити цю ситуацію і породило ідею написання даної книги.

Якщо ми навчимося мінімізувати зайвий, неефективний безлад та примножимо ефективність того, що веде до успіху, чим у майбутньому будуть користуватися наші нащадки, людство зможе далеко зайти. Опанування мистецтва забування, як ви скоро дізнаєтеся, стане найголовнішим фактором для цього досягнення. Більш того, тренування вашого мозку для більш оперативної роботи, уважної та миттєвої концентрації на потрібних речах та вивільнення його максимального потенціалу не залежить від генетики, успадкованого IQ, доступу до найкращих закладів освіти чи навіть медичних винаходів. У дійсності, один метод, що перевершує всі інші і робить вас кмітливішою, продуктивнішою та просто неймовірно творчою особистістю, називається забування. Я прекрасно усвідомлюю, що це може звучати абсурдно та досить парадоксально. Як забування та ефективність можуть співіснувати? Чи не є ці дві концепції стовідсотково протилежними одна одній? Аж ніяк.

У цій книзі я збираюся навчити вас усього, що знадобиться для того, аби ваш мозок працював ефективніше. Ви зможете використовувати його на максимальну потужність та кожної хвилини свого дня досягати більших результатів. А здатність забувати стане основою для всього цього.

Дозвольте пояснити: це не книга «пам’яті». Я тут не тільки для того, щоб навчити вас трюку, як запам’ятати текст Декларації незалежності так, щоб ви були в змозі згадати його за лічені секунди. Вам буде потрібно навчитися мистецтва забування (різноманітні вправи, короткі шляхи та інструменти). Тільки це єдине вміння допоможе вам стати кращою, ефективнішою особистістю у всьому, що ви робитимете. Заняття із «забування» та відповідні вправи активізують та розвинуть ваші комунікативні навички. Ви зможете запроваджувати нововведення, вражати інших, вирізнятися з натовпу, бути на голову вище за ваших одноліток, просуватися корпоративними сходами, примножувати вашу працездатність та здатність заробляти гроші, приймати блискавичні рішення, вирішувати проблеми, будувати плани на майбутнє, вільно виступати перед публікою, бути сильним гравцем як в іграх, так і в спорті, вимагати те, що вам потрібно, адаптуватися до нових ситуацій, справлятися з кризами, працювати в стресових ситуаціях, бути незалежним і навіть більше.

Існує безліч здібностей, які можна покращити, опанувавши мистецтво забування.

Протягом усіх розділів книги я буду звертати вашу увагу на те, чому ви вивчаєте конкретно той чи інший прийом, або чому я прошу вас зробити щось, що вам здається неможливим чи недоцільним (наприклад, усне множення двозначних чисел). Але не зважаючи на будь-який урок на будь-якій сторінці, що ви опрацьовуватимете, я хочу, щоб ви завжди пам’ятали про більшу, набагато важливішу перспективу та винагороду: вдосконалення розуму, що працює з супершвидкістю, дозволить вам досягти свого найвидатнішого, максимально творчого потенціалу.

Чи станете ви наступним Ейнштейном, Едісоном, Опрою, Джобсом або генеральним директором компанії Fortune 500? Нічого не можу обіцяти, але запевняю: якщо ви прочитаєте цю книгу, цілком та повністю обміркуєте її матеріали та спробуєте виконати мої вправи (більше одного разу!), ви почнете оптимізувати притаманні вашому мозку потужності та дозволите своїй креативній, винахідливій та творчій сутності розвинутися в напрямках, які ніколи не здавалися можливими. Вам також вистачить наснаги досягати складних цілей без жодних проблем та відчуття, наче ваші чисельні зусилля призводять лише до зворотного ефекту, висмоктуючи всю вашу енергію, порушуючи рівновагу та спокій. Наведені в цій книзі уроки допоможуть вам щодня задавати правильний ритм, щоб реалізувати все, що вам заманеться, та навчать вас уміння залишатися сфокусованим, не зважаючи на всілякі відволікання, аби ви закінчили список важливих завдань.

Використання свого мозку в спосіб, якого я вас навчу, відкриє вам шлях до засвоєння будь-якої інформації: від оволодіння іноземними мовами до гри на музичних інструментах, кулінарії, переговорів, комунікативних навичок та навіть будування кращих взаємовідносин з іншими. А ще ви зможете зміцнити здоров’я, адже мої вправи прокачають ваш мозок, наче в тренажерній залі. Закінчивши цю книгу, ви станете набагато впевненішими в собі. І це, мабуть, найкращий подарунок, який я тільки можу вам дати. Настільки впевненими, що вам не забракне сміливості досягнути будь чого, зробити що завгодно та стати тим, ким ви прагнете стати.

Я бачив, як ці уроки допомагають людям будь-якої професії та прошарку (від молодих студентів до пенсіонерів, які сподіваються зберегти свої інтелектуальні здібності, від робітників без досвіду роботи до членів правління, генеральних директорів та тих, що займають серйозні управлінські та політичні посади, від батьків до вчителів, наставників, підприємців, винахідників, лікарів, юристів, рестораторів, письменників та філософів).

Діставшись кінця книги, ви зберете свій власний унікальний набір інструментів, які не тільки матимуть для вас значення, а й працюватимуть! І вже більше ніколи в житті не зможете думати про «забування» так, як раніше. Дія забування, безперечно, проводить певну лінію між крутими хлопцями з міцними нервами та виснаженими людьми, доведеними до безумства кількістю своїх спроб, яких постійно переслідують невдачі та які завжди почуваються перевантаженими роботою.

ЯК Я ТРЕНУВАВ СВІЙ МОЗОК

У третьому класі моя вчителька місіс Карлсон повідомила класові, що нам треба завчити назви планет Сонячної системи. Добре пам’ятаю, як вона наказала нам перейти в кінець зали, промовивши: «Не повертайтеся на свої місця, доки усі їх не запам’ятаєте». А потім додала, що ми маємо думати про наступне речення: «Малинове варення запахло малій Юлі, смачні у неньки пиріжки».

Певна річ, вона дала нам ключ до розгадки, щоб ми швиденько могли закарбувати у своїх головах назви цих планет. Мені знадобилося десь п’ять хвилин, щоб запам’ятати перелік від Меркурія до Плутона (який технічно вже не планета, але тоді ще був нею). У четвертому класі нас відправили додому із завданням завчити всі п’ятдесят штатів та їхні столиці.

Всупереч тому, що ви, мабуть, думаєте, я все ще не здогадувався, як спростити для себе цей процес.

Я вчив усю ніч, витріщаючись на перелік штатів та їхніх столиць: Бісмарк (Північна Дакота), Колумбія (Південна Кароліна), Сейлем (Орегон)… Здавалося, що в деяких штатах навряд чи є столиця, у той час як інші було просто важко запам’ятати, не кажучи вже про правопис (Монтпілієр, Вермонт?). Я гадав, що якимось магічним чином слова візьмуть і розіллються по моєму мозку, якщо досить довго не зводити з них очей.

Батьки продовжували заходити до мене в кімнату з криками: «Майкл, ану лягай у ліжко!». Але я не міг так просто здатися.

Наступного дня я почувався деморалізованим, стомленим та переможеним. Я не запам’ятав столиці, а спроби засунути всю ту інформацію купою в голову зробили мене безпорадним взагалі згадати хоч щось (за винятком столиці мого рідного штату – Спрингфілда)! На щастя, мене врятувала мама. Вона допомогла мені скласти просту пісеньку, що дозволила безпомилково запам’ятати одразу всі столиці. І це спрацювало.

З того моменту я усвідомив, що мені доведеться знайти не тільки власні способи запам’ятовування інформації, а ще й власні методи її організації та зберігання. Тоді ж я і почав удосконалювати свої навички у виявленні шаблонів даних (патернів) та перетворив це на захоплюючу звичку. Я набив руку в пошуку прихованих кодів, формул, коротких шляхів для швидкого розв’язання математичних задач, гри слів у різноманітному порядку, щоб тренувати свій мозок, та вигадуванні дивакуватих, химерних казок та віршів. Усе це я робив для того, щоб зберігати інформацію, яку мені доведеться згадати пізніше.

Якщо я попросив би вас уявити зелене яблуко, ви зробили б це вже до кінця цього речення. Приблизно з такою самою швидкістю я можу розв’язувати складні математичні рівняння. Знаю, це трохи незвично та малоймовірно. Коли я демонструю це своїй аудиторії, натовп завжди вигукує: «Не може бути. Ви мене розігруєте. Це якийсь розіграш. Б’юся об заклад, ви народилися таким!». Але потім я відкриваю їм правду: «Я не народився таким».

Оглядаючись назад та намагаючись визначити, коли саме я усвідомив, що забування стало ключовим елементом моїх розумових здібностей, я повертаюся до одного моменту в коледжі. Я сидів на барному стільці, навколо мене сиділи друзі. Одного з них я попросив назвати мені чотиризначне число, яке я за лічені секунди звів у квадрат (наприклад, 3567 на 3567) і видав правильну відповідь. Проводити такі розрахунки у своїй голові – це не про «людину-калькулятор», як люблять мене називати мої приятелі. На подив багатьох, це про знання коротких шляхів, що призводять до забування багатьох зайвих речей. Як це? Що ж, коли я розв’язую такі математичні завдання у своїй голові, використовуючи альтернативний шлях (ні, я не записую числа одне під одним, не проводжу лінію під ними і не виконую прийоми традиційної математики, за якими маю тримати число в голові та пропускати нуль), власне мені потрібно багато чого забути (використовуючи певні числа в моєму методі простої ітерації, я залишаю інші числа поодаль та припиняю обмірковувати їх).

Можна уявити цей процес й інакше, з практичної точки зору: уявіть ситуацію, в якій перед вами постає завдання придбати кошик полуниці якомога швидше. Ви оминаєте м’ясний відділ, фасовану їжу, і ось ви вже у відділі фруктів свого супермаркету. Ви не дивитеся ні на що, окрім вашої цілі. Ви не дозволяєте яблукам, апельсинам, бананам чи грушам відволікати вас. Ви біжите, оминаючи всі інші яскраві плоди, аж доки не добіжите до своєї винагороди найкоротшим маршрутом. Таким нехитрим способом я пояснюю, що відбувається в моїй голові, коли я здійснюю швидкі обчислення. Я йду найкоротшим шляхом до відповіді та не дозволяю іншим вхідним думкам перервати цей процес чи відкласти мою подорож до кінцевого результату. У випадку з Кетті, жінкою, про яку я згадував на самому початку, того ранку вона дозволила цілій купі відволікань перевантажити свій мозок. На момент, коли вона спробувала сфокусуватися на реальній роботі, вона, так би мовити, побачила занадто багато фруктів та овочів і дозволила занадто великій кількості цих кольорових відволікань поцупити дорогоцінну енергію у свого креативного розуму. Але якби вона розуміла, що, уникнувши тих вторгнень, що притупляють її, ухиляючись від спокуси Інтернету та нудних емейлів до 09:00 ранку, вона змогла б приїхати на роботу в бойовій готовності (та здатною рішуче взятися до справи, упевненою у своїх силах). Можливо, вона також отримала б і більше задоволення від свого ранку, проведеного з родиною.

Запевняю вас, я тут не для того, щоб указувати, коли вам варто чи не варто перевіряти пошту чи сьорфити в Інтернеті. У цій книзі я не збираюся розповідати, що вам можна або не можна робити. Це не «дієта». Але я надам вам безліч ідей для встановлення здорових бар’єрів у вашому цифровому житті, щоб ви могли зберегти стільки розумових сил, скільки зможете протягом усього вашого дня. Таким чином, у вас у запасі завжди будуть резерви, готові працювати на повну потужність, якщо виникне необхідність зробити щось дуже важливе (і на відміну від більшості дієт, ці ідеї не змусять вас відчувати себе позбавленим чогось чи обмеженим у чомусь!).

Вправи, викладені в цій книзі, набагато більше, ніж просто гра. Коли в далекому 1980 році вчені-дослідники з Принстонського університету встановили, що я можу робити зі своїм розумом речі, які іншим не під силу, на кшталт усного множення великих чисел та читання букв складних слів в алфавітному порядку секунди за дві (наприклад, беремо слово «веселка» та вимовляємо по літерах наступним чином: авееклс), вони були приголомшені, дізнавшись, що я – єдина людина в їхній практиці, яка навчилася цього сама. Загальновідомий факт: або ви народжуєтеся з «інакшим» мозком, або такі «аварії», як, наприклад, пароксизм чи струс мозку, чи тріщини, відкривають раніше недоступні ділянки вашого мозку, щоб розкрити його на повну потужність. Я – живий доказ третього варіанта: самостійне навчання використання більшого потенціалу свого мозку. А тепер і багато хто з моїх учнів також є таким живим доказом. Сподіваюся, що досить скоро такими станете і ви.

ЯК КОРИСТУВАТИСЯ ЦІЄЮ КНИГОЮ

Книга складається з двох частин. Перша, «Сила забування», стане основою вашої подорожі. Вона дасть короткий огляд того, як ігнорування певної інформації в потрібний час, доки ви, зосередивши увагу, продовжуєте обмірковувати щось інше, грає на руку пам’яті та високофункціональному мозку.

Перша частина також допоможе вам віднаходити патерни в словах і числах, що дозволить вам розрізняти, що насправді є важливим, а що не має відношення до справи. Зрештою, це допоможе вам оптимізувати властивості вашого мозку. Ви зможете організовувати, загострювати увагу та швидко вирішувати завдання (а також успішно пройти наступну частину книги).

У другій частині, «Опанування шести навичок ефективного мислителя», я поділюся з вами шістьма життєво важливими вміннями та навичками, яких рідко навчають у закладах освіти. Вони принципово важливі для розкриття всього вашого потенціалу: фокусування, концентрації, запам’ятовування даних, креативного мислення, організації та забування зайвого. Я сподіваюсь, що ви почуватиметеся, наче вирушаєте в експедицію: ви отримаєте неймовірно багато знать і з оповідальної частини, і з занять та вправ. Кожна частина містить у собі інформацію, без якої неможливо обійтися. Ця інформація важлива для кожного: і для абітурієнтів, і для керівників вищої ланки. У ній ви відкриєте для себе:

● Як стимулювати та оптимізувати природну властивість мозку для налаштування багатозадачності (не зважаючи на традиційну думку, що це неможливо) так, щоб багатозадачність вийшла з-під зони нашого контролю та стала природним явищем.

● Як залучити вашу уяву до оптимізації пам’яті, що у свою чергу відкриє безмежні можливості для запам’ятовування життєво важливої інформації.

● Як упорядкувати ваші скачки ідей, щоб спровокувати креативність та стати ефективним мислителем.

● Як розпізнати патерни своїми очима, навіть якщо ви вважаєте, що у вас погано розвинена зорова пам’ять. Це у свою чергу є ключем до постійного усунення зайвого безладу з мозку та збереження розумових сил, які так необхідні вашому мозку для ефективної роботи.

● Як заносити інформацію до так званого каталога та управляти величезним потоком даних, щоб згодом розрізняти дійсно важливі речі від неважливих.

● Як довести до автоматизму запобігання відволікань та бути в змозі щохвилини сфокусуватися та зосередитися на чомусь.

● Прості способи швидкого запам’ятовування імен, облич, телефонних номерів, розкладів, фактів та інших відомостей. Завдяки цьому вмінню ви завжди будете посідати перше місце: будь то зала засідань чи захід з налагодження контактів.

● Та ще багато іншого…

У цій книзі я змішав різноманітні вправи (від простих до дуже складних). І я сумніваюсь, що вони припадуть до душі кожному з вас.

Тож, якщо ви помітите, що спроби пройти тренування мозку виводять вас з рівноваги та просто зводять з розуму (а також викликають бажання жбурнути книгу через всю кімнату), не займайтеся самокатуванням. Кінця світу не станеться, якщо ви пропустите декілька вправ. Читання та намагання зробити все для опрацювання інформації буде цілком достатньо, щоб здобути колосальний об’єм знань та розуму.

З іншого боку, дозвольте нагадати, що в деяких випадках важка вправа може послугувати бездоганним способом з виявлення проблемної зони вашого життя. Тож, якщо ви будете продовжувати наполегливо працювати з цими ні в чому не повинними, невибагливими вправами (навіть якщо спочатку вони будуть виводити вас з рівноваги), це допоможе вам здолати перешкоду, що не давала вам рухатися до свого великого успіху, хоча ви навіть і не помічали цього. І навіть незважаючи на те, що я покажу вам, як проводити деякі просто божевільні математичні розрахунки у своїй голові (як, наприклад, умить перемножити чотиризначні числа), ці вправи створені для роботи вашого мозку у тих напрямках, які допоможуть розширити всі його інтелектуальні можливості. Я кажу не лише про розумові здібності з математичним ухилом, але й про всі види розумового розвитку, що дозволять вам тримати в голові масиви інформації, бути більш спостережливим та оперативним у роботі, приділяти більше уваги та сил родині, максимально збільшити свою креативність та підтримувати відчуття ясності думок. Певна річ, я не хочу, щоб ви жбурляли книгу через всю кімнату, якщо зайдете в глухий кут під час вирішення якогось із моїх завдань. Але звертайте увагу, які саме вправи даються вам дійсно важко. Це наче знак, що вказує на те, де саме вам потрібно попрацювати більше. Лікування мініатюрної зони у вашому мозку, яка потребує уваги та зміцнення. Повірте, якщо ви зробите це, можете очікувати на винагороду від вашого мозку.

Моя програма може допомогти будь-кому. Тобто будь-кому, хто справді постарається. Як я вже неодноразово повторював, представлені в цій книзі уроки та стратегії спрацюють набагато краще, якщо ви будете користуватися ними у своєму житті.

Якщо ви вчинили декілька спроб, а якась конкретна техніка не спрацьовує на вас, просто видаліть її з вашого набору інструментів. Переходьте до іншого, більш ефективного методу, який допоможе вам «забути».

Майте на увазі: якщо вам здається, що ви не можете знайти правильну відповідь на певну вправу, це зовсім не означає, що вправа не працює. Ці уроки (та відповідні вправи) створені для того, щоб ви вчилися та практикувалися. Б’юся об заклад, що в шкільні роки ви були набагато більше готові сприймати невдачі, як частину навчального процесу, і просто продовжували старатися. Подорослішавши, ми стали більш нетерплячими. Прагнемо швидких результатів. Ми схильні уникати труднощів і речей, в яких ми не дуже успішні. Натомість витрачаємо час на те, що дається нам більш легко та з меншими зусиллями. Більшість із нас у дорослому світі вже давно не опинялася в обставинах традиційного навчання.

Дозвольте собі провалити завдання декілька разів. Уявіть, що ви намагаєтеся сісти на велосипед уперше. Поступово ці навички стануть частиною ваших щоденних звичок. Ви цього навіть не помітите, але, дозволивши собі вивчити щось нове, що не далося вам легко, ви отримаєте прекрасні позитивні результати.

Ми – учні життя, тож насправді ніколи не кидаємо навчання. Кожного дня ми зіштовхуємося з новою інформацією, якої в нашому сучасному світі стає все більше і більше. Сподіваюся, ви повернетеся до цієї книги, щоб нагадати собі деякі стратегії та освіжити свої навички забування. Володіння інструментами орієнтування в потоках даних, з якими ми зіштовхуємося, (та забування неважливої інформації) збільшує наші шанси на успіх. Зовсім не має значення, хто ви: батько чи мати, учитель, студент, керівник вищої ланки чи звичайна середньостатистична людина, яка бажає прискоритися, покращити ефективність та загальний стан свого розуму. Ця книга забезпечить вас набором навичок, які нададуть вам багато переваг у майбутньому.

І це майбутнє може настати вже сьогодні.

Тож перегортайте сторінку та давайте розпочнемо зі швиденького опитування, щоб перевірити, наскільки добре у вас розвинена властивість запам’ятовувати речі зараз. Чесне попередження: цей тест, який я даю багатьом своїм учням, ви пройдете десь на три бали. Але дійшовши до кінця книги, ви зможете пройти його на ура.

КОНТРОЛЬНЕ ЗАПИТАННЯ:

ЯК ДОБРЕ ВИ МОЖЕТЕ ЗАПАМ’ЯТОВУВАТИ ІНФОРМАЦІЮ, ПАМ’ЯТАТИ ТА ЗАБУВАТИ?

Давайте проведемо невеличкий експеримент. Я хочу, щоб ви прочитали один раз (лише один) наступний перелік позицій. Це має зайняти не більше п’ятнадцяти секунд (в ідеалі, це завдання має виконуватися не в книзі, адже тут у вас усі карти, аби схитрувати. Тож, будь ласка, дотримуйтеся вказівок. Я слідкую за вами!). Коли ви переглянете список, я хочу, щоб ви відвернулися від книги, перепочили дві хвилини, а потім повернулися до завдання та з’ясували, скільки слів ви можете записати на аркуші паперу. Отже, готові? Перед вами список:

срібна таця

шість кришталевих бокалів

брусок мила

банан

шоколадний пудинг

пральний порошок

зубна нитка

шматочок хліба

червона троянда

помідор

Повернувшись до книги, не дозволяйте собі поглянути на жодне з цих слів знову. Робіть усе можливе, щоб записати всі слова, даючи собі на це лише півхвилини. Скільки слів ви запам’ятали? Ця вправа значно важча, ніж може здатися на перший погляд. Я змушу вас почуватися краще, сказавши, що запам’ятати всі десять позицій, не застосувавши певну стратегію, практично неможливо. Я швидко усвідомив це, коли вперше почув цей список на коктейльній вечірці багато років тому. Тож, ви не маєте почуватися дурнем, якщо вам не вдалося наблизитися до десяти. Якщо ж таки вдалося, скажіть, чи записали ви їх у правильній послідовності? Тепер це додаткова проблема!

Більшості людей удається запам’ятати половину з цих слів. Якщо вам удалося запам’ятати принаймні сім, ваш результат вище середнього. Але якщо вам був би відомий секрет, ви впоралися б з усією десяткою.

Пізніше в книзі я навчу вас, як запам’ятовувати будь-який перелік без механічного зубріння. Для цього вам буде потрібно «забути» фактичні слова зі списку та згадати щось інше про них, що миттєво заносить їх у пам’ять.