Після весілля Енн і Гілберт Блайти залишають Ейвонлі. Гілберт починає лікарську практику в містечку Глен Сент Мері на узбережжі затоки Чотирьох Вітрів. Будинок, у якому живуть молодята, Енн називає Будинком Мрії. У них з’являються нові друзі – капітан Джим, Корнелія Браянт і Леслі Мур, кожен зі своїми таємницями, прагненнями та характерами.
У житті Енн відбувається трагічна подія, яка назавжди залишає слід в її душі. Врешті в Будинку Мрії настають щасливі дні. Енн стає матір’ю – народжує сина Джема. Поруч з Енн завжди її коханий чоловік Гілберт і віддана помічниця Сьюзан Бейкер. З часом Будинок Мрії стає затісним для сім’ї.
Оглавление
Люси Мод Монтгомери. Будинок Мрії Енн
I. На горищі Зелених Дахів
II. Будинок Мрії
III. Країна мрій
IV. Перша наречена із Зелених Дахів
V. Новосілля
VI. Капітан Джим
VII. Наречена шкільного вчителя
VIII. Пані Корнелія Браянт робить візит
IX. Вечір на маяку Чотирьох Вітрів
X. Леслі Мур
XI. Історія Леслі Мур
XII. Леслі приходить в гості
XIII. Примарний вечір
XIV. Листопадові дні
XV. Різдво в Чотирьох Вітрах
XVI. Новий рік на маяку
XVII. Зима в Чотирьох Вітрах
XVIII. Весняні дні
XIX. Світанок і Сутінки
XX. Зникла Марґарет
XXI. Бар’єр падає
XXII. Пані Корнелія все влаштовує
XXIII. Приїжджає Овен Форд
XXIV. Книга життя Капітана Джима
XXV. Написання книги
XXVI. Зізнання Овена Форда
XXVII. На мілині
XXVIII. Всяка всячина
XXIX. Гілберт і Енн розходяться в думках
XXX. Леслі приймає рішення
XXXI. Правда звільняє
XXXII. Пані Корнелія обговорює справу
XXXIII. Леслі повертається
XXXIV. Корабель прибуває в гавань
XXXV. Політика в Чотирьох Вітрах
XXXVI. Краса замість попелу
XXVII. Пані Корнелія робить приголомшливе оголошення
XXXVIII. Червоні троянди
XXXIX. Капітан Джим долає переправу
LC. Прощання з Будинком Мрії
Отрывок из книги
– Слава Богу, більше ніякої геометрії, і я не буду вчити її ні сама, ні когось, – сказала Енн Ширлі, із нотками помсти в голосі, засунувши потріпаний том Евкліда у велику скриню з книгами, переможно грюкнула кришкою й сіла зверху на неї, дивлячись на Діану Райт в іншому кінці горища Зелених Дахів, сірими, як ранкове небо, очима.
Горище було темним, затишним приміщенням, яке навівало мрійливий настрій – таким, яким і годиться бути горищам. Через прочинене вікно, біля якого сиділа Енн, віяв теплий, солодкий, пахучий вітер серпневого дня; надворі шуміли тополі; за ними простягалися ліси, де звивалася стежка Стежки Закоханих, і старий яблуневий сад, який далі давав рясний урожай червонобоких плодів. А понад усім здіймалися, як гори, білосніжні хмари на синьому південному небокраї. Через інше вікно виднілося вдалині синє море під білою піною хвиль – прекрасна затока Св. Лоренса, в якій, як перлина, погойдувався Абеґвейт, чиє лагідніше, солодше індіанське ім’я було давно відкинуте на користь прозаїчного імені, даного йому на Острові Принца Едварда.
.....
– Пані Ширлі, ні, неправда! І не стала б, навіть якби вийшла за цілий десяток янкі! Крім того, я думала, я вирішила не перебирати, бо хтозна, чи трапилася б мені інша нагода. Том не п’є і не скандалить, бо багато працює, та й взагалі, я всім задоволена, пані Ширлі.
