Читать книгу Рілла з Інглсайду - Люси Мод Монтгомери, Kate Harper - Страница 9

Цілі сім’ї й кожен зокрема вже призвичаїлися до нових умов і прийняли їх без жодних застережень. Уже через тиждень усім здавалося, що дитя Андерсонів жило в Інглсайді здавна. Після перших трьох безсонних ночей Рілла знову спала, автоматично встаючи, коли доводилося. Вона купала, годувала й одягала так вміло, ніби займалася цим усе своє життя. Їй не подобалася ані ця робота, ані сама дитина. Вона досі тримала її так сторожко, наче то був якийсь вид маленької ящірки, причому дуже тендітної. Але вона ретельно виконувала свою роботу, відтак не було в Глен Сент Мері чистішої й більш доглянутої дитини. Вона навіть щодня зважувала немовля, записуючи результати в щоденник. Але іноді жалісливо питала саму себе, чому лиха доля повела її в той фатальний день стежкою Андерсонів. Ширлі, Нан і Ді не дражнили її так, як вона того очікувала. Їх усіх вразив сам факт того, що Рілла прийняла дитя війни. Можливо, і лікар давав якісь поради. Волтер, звичайно ж, ніколи її не дражнив. Якось він сказав їй, що вона – молодець.