Читать книгу Чорна дошка - Наталка Доляк - Страница 7

– Сашку! Саш! Сину! – будить Сашка Ліда, шарпаючи його за плече. – Сину, прокинься.

Сашко різко піднімається на ліжку… Він у поту, а перед очима все ще стоїть та відрізана дитяча голова. Хлопець на хвилю стуляє повіки.