Читать книгу Великий сімейний юридичний довідник у питаннях і відповідях - О. М. Сичов - Страница 14

Видання довіреності – це так званий односторонній правочин.

Людина, що одержала довіреність, має право: управляти й розпоряджатися довіреним їй майном; здійснювати з ним різного роду угоди, аж до застави та продажу; отримувати кредити; здійснювати банківські операції; представляти інтереси довірителя в суді; підписувати від його імені договори.

Перш ніж ставити свій підпис на довіреності, уважно прочитайте, що саме ви довіряєте довіреній особі. Трапляються випадки, коли довіреність оформляють на якусь одну просту операцію (скажімо, на збір документів), а насправді наслідком її може стати продаж квартири, бо в довіреності ніби між рядків «загубилася» така фраза: «довіряю продати на свій розсуд з правом одержання грошей».

Важливим аспектом цього правочину є те, що для його реалізації представник також має цього бажати. Так, надавши довіреність, ви не матимете можливості зобов’язати особу вчинити передбачені довіреністю правочини. Але й відмінити довіреність можна так само просто, як і видати, і представник ніяк не зможе впливати на цю дію. І це важливо. Оскільки на сьогодні довіреність використовують повсякденно і на практиці часто не розуміють сутності цього правочину, зчаста трапляється підміна одних відносин іншими. Найпоширенішим прикладом є так званий «продаж автомобіля за довіреністю». Ще раз застерігаємо вас: такої юридичної конструкції не існує. І наслідки цього можуть бути досить неприємними. Довіритель, якому авто належить за правом власності, а тому жодні довіреності не можуть змінити цей статус, має право відмінити довіреність та цілком правомірно вимагати повернути свій автомобіль.

Що ж стосується грошей, які він отримав, то високою є ймовірність дістати відповідь, що ніяких грошей не було передано. Повернути гроші в цьому випадку вкрай важко, і без підтримки кваліфікованого юриста тут вже не обійтись. Беручи до уваги, що питання це складне, а сума грошей хоча може бути не настільки вже й значною, не кожен юрист погодиться витрачати час за умови оплати за результат. Вам же, у свою чергу, не буде вигідно, зважаючи на суму боргу, оплачувати час юриста. В результаті це може стати ситуацією, коли ви «покатались» на авто та сплатили за це кругленьку суму.

Тому дуже важливо взагалі розуміти природу довіреності. Довіреність видають з метою представництва перед третіми особами. Отже, всі права та обов’язки у разі діяльності представника в межах довіреності матиме лише особа, яку представляють, – довіритель. Це важливо пам’ятати й довірителеві, а тому, видаючи довіреність, чітко розуміти, що відповідальним за правочини, укладені представником, буде саме він. Тому, перш ніж ініціювати такий правочин, довірителеві слід ретельно вибрати представника, у якому довіритель буде впевнений. Якщо ви плануєте видати декілька довіреностей, обов’язково зробіть реєстр та контролюйте строки та повноваження. Представникові ж варто пам’ятати, що не можна виходити за межі довіреності, адже в цьому випадку за укладені від свого імені правочини відповідальність нестиме вже сам представник. Це будуть правочини, які він укладе від свого імені, тож довірителя вони вже аж ніяк не стосуватимуться.

Довіреність – це документ-доказ третім особам, що представник, який до них звертається, вповноважений вчинити якісь конкретні дії. Також слід враховувати й бажання третіх осіб використовувати цього представника. Надання довіреності представникові для укладання правочину не зобов’язує третю особу діяти через такого представника. На практиці може виникнути ситуація, коли всі переговори щодо правочину веде одна особа, а підписувати договір з’являється представник, якого не чекають. Тож, перестрахувавшись, інша сторона може й не прийняти представника, оскільки вони очікували власне довірителя. Якщо ж на момент підписання договору з останнім неможливо буде зв’язатися, то правочин може зірватись, що, у свою чергу, негативно позначиться на іміджі компанії як непослідовної та непередбачуваної у своїх діях. Утім, просте попередження, що підписання буде здійснено представником, нівелювало б проблему.

Отже, шановні підприємці, плануйте свої правочини і не вповноважуйте своїх представників в останній момент, коли з’ясується, що ви не зможете бути присутнім під час підписання договору особисто, або принаймні попереджайте про такий випадок своїх контрагентів.

Більше того, коли йдеться про особливо важливі правочини, а підписання документів має здійснювати представник за довіреністю, це може викликати підозру з боку третьої сторони. Адже, як вже зазначалося, довіреність може бути скасована у будь-який момент і у третьої сторони, яка мусить працювати через представника, немає ніяких гарантій, що довіреність на момент підписання є дійсною. Адже якщо в майбутньому сторона, від якої було надано представника, відмовиться від виконання договору, мотивуючи це тим, що представник не мав повноважень, а довіреність буде вже скасовано, наслідки можуть бути просто жахливими – починаючи від просто збитків, якщо це непорозуміння, і завершуючи кримінальним переслідуванням, якщо використання такого способу було зроблено з метою «плану Б» для невиконання обов’язку за договором. Щоправда, у другому випадку закон на боці третьої особи, який зазначає, що права та обов’язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину представником до того, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність, та її правонаступників. Це правило не застосовують, якщо третя особа знала або могла знати, що дія довіреності припинилася. При цьому на практиці поняття «могла знати» трактують настільки широко, що якщо дуже захотіти, то цілком можна створити умови, коли буде здаватися, що третя особа могла знати, ніби дія довіреності припинилася. Тому радимо ретельно перевіряти повноваження та представників і мінімізувати важливі правочини, укладені через них.