Читать книгу Великий сімейний юридичний довідник у питаннях і відповідях - О. М. Сичов - Страница 75

Чинне законодавство не дає визначення такого терміна. Хоча останній використовують у нормах цивільного права.

Розумними слід вважати дії, які вчинила б людина, що володіє нормальним, середнім, рівнем інтелекту, знань і життєвого досвіду. Абстрактна особистість, що володіє такими якостями, може бути названа розумною людиною. Юридично значущою якістю, критерієм правомірності актів психічної (розумне передбачення, розумне усвідомлення) або фізичної (розумні заходи, розумне ведення справ) діяльності реального суб’єкта в передбачених законом випадках є їхня відповідність можливої поведінки розумної людини в конкретній ситуації.

Слід зазначити що автори наукових досліджень вважають, що юридичний термін розумності слід використовувати разом з терміном «добросовісність».

На думку Г. Вердіяна, кандидата юридичних наук, доцента Російської правової академії Мін’юсту Росії: «Під час розв’язання питання про розумність оцінювані дії дорівнюють еталонним діям пересічної людини. І якщо виявляється, що вони менш корисні або більш шкідливі для зазначеної в законі особи (найчастіше нею є контрагент у зобов’язальних правовідносинах), ніж дії у тій самій ситуації розумної людини, це означає, що вимоги розумності дотримано не було.

На перший погляд може видатися дивним, що слово „розумність“, яке зазвичай позначає інтелектуальну діяльність людини, як юридичне поняття характеризує об’єктивну сторону її дій. Справа в тому, що, оцінюючи розумність дій, ми не розглядаємо інтелектуальний або вольовий елемент реальних дій конкретного суб’єкта. У цьому випадку перевіряють можливість виконання певних дій не конкретною особою, а пересічною людиною. При цьому не має значення, чи знав конкретний суб’єкт про наслідки своїх дій, чи бажав або не бажав їх настання. Істотним є лише те, що нормальна (пересічна) людина могла вчинити в цій ситуації певні дії. Таким чином, розумність характеризує інтелектуальні й моральні якості особи опосередковано, через порівняння її поводження з можливим поводженням пересічної людини.

Якщо в законі (ст. 428 і 451 ГК РФ) йдеться про розумне „передбачення“ і „розуміння“ (розумність психічних дій), то маються на увазі дії пересічної людини. На відміну від цього поняття, вчинення розумних фізичних дій (продаж за розумною ціною, несення розумних видатків і т. ін.) означає дії не просто пересічної, але ще й сумлінної людини. Адже пересічна людина може виконувати пересічні дії й навіть дії, кращі за середні для іншої особи. Однак вона ж може чинити дії й гірші за середні, заподіюючи шкоду іншій особі. Тому розумними фізичними діями варто вважати не будь-які дії пересічної людини, а лише ті, які відбуваються сумлінно, – пересічні дії суб’єкта, що не бажає шкоди зазначеній у законі або договорі особі й докладає всіх можливих зусиль для її передбачення й недопущення».