Читать книгу Мія та її Еверести - Олена Кравцова - Страница 4

– Міє, це Сідера. Сідера, це моя сестра Мія. – Критас дещо знервовано представив свою подружку.

– Привіт, Мія! У тебе класні шорти. У мене теж такі колись були, – руда дівчинка теж намагалася приховати свою знервованість. – Критас мені багато про тебе розповідав. Казав, що ти гарно малюєш. Покажеш?

Мія сиділа у кутку біля свого намальованого на стіні Евересту і розмішувала паличкою фарби. Здавалося, вона нікого не чує та не бачить. Поряд спав Мерс.

– Міє, будь ласка, покажи, що ти малюєш, – майже благав брат. – Вона зараз задумалася про те, яким кольором малюватиме… Міє, а що ти малюватимеш?

Мія крадькома глянула на Руду, потім на брата, зітхнула і продовжила розмішувати фарби.

– Гаразд, не хочеш показувати, не треба. Вона не в гуморі сьогодні, розумієш? Але вона дуже гарно малює. На усіх її малюнках сонце! Класно вона сонце малює! Ніхто так не вміє! – сказав хлопець і підморгнув Сідері. Сідера усміхнулася.