Читать книгу Традиційність. Збірка віршів - Олга Цанева - Страница 2

А ви чули? Чи ж знали?

Що таки розстають наші вороженьки,

Як роса на сонці…

І тоді мирно скрізь стало.

І добрим людям дадуть срібло.

А мовчунам золато.

Злодіям відкриється віконце…

А хто як може допоможе.

Бодай сиротинці.

У них батьків Бог забрав.

Живуть по одинці.

Так допоможіть в Україні кожній сиротинці.

Як зрівнять їхні достатки?

Чи то перемножить?

Чи розподілити поріну…

Чи то подарувати всим хорошую доленьку.

Щоб щасливішими стали, геть усі людоньки.

Ось чому на весні у лісі збираються молоді.

Дівчата вінки плитуть.

Потім танцюють.

Через вогнище плигають.

Один одного підтримують.

Так вони собі в житті пару вибирають.

Бо лише весною буйні трави зеленіють.

Квіти розквітають.

Аромат любові,

Кохання чистого в душі свої запускають.

20.04.2021 року