Читать книгу Традиційність. Збірка віршів - Олга Цанева - Страница 3

Тече річка невеличка, повноводна.

Саксаганню зветься.

Вона себе наповнює, поповнює.

Джерельцями різними.

Великими.

Маленькими.

З русла на береги виходить.

Та кріз місто тече, в'ється поміж балками.

А бере початок вона,

Тай у Чьорному лісі.

Де гущавини великі.

Де виють вовки дикі.

Там живуть різнії звірі на волі.

Там життя- буття вирує.

Є там село, Боковенька зветься.

Землями гарними вона богата.

Як у всіх народів, і тут традиції мають :

Вони кожний рік, до нового року,

З жита «Дідуха" збирають.

Стрічками кольоровими.

Намистом червоним його прикрашають.

Бож не мали ялиночок,

У степу широкому.

В краю землеробів.

Але що маємо, те маємо.

Так себе й втішаемо.

Так вони говорять, жартують, посміхаються.

Рацію на все те життеву мають.

30.04.2021 року