Як течія річки (збірник)

Оглавление

Пауло Коельйо. Як течія річки (збірник)

Пауло Коельйо. Як течія річки

Передмова

День у млині

Чоловік, що жив, як підказували йому сновидіння

Зло любить, щоб люди творили добро

Я готуюся до битви, але мене взяли сумніви

Як стріляти з лука

Історія олівця

Як підійматися на гірські вершини

Про важливість диплома

У барі в Токіо

Важливість погляду

Чингісхан і його сокіл

Спостерігаючи за чужим садом

Ящик Пандори

Як частина може вміщувати в собі все

Музика, яка лунала в каплиці

Озеро Диявола

Мрець у піжамі

Самітна вуглинка

Мануел – чоловік важливий і необхідний

Мануел – людина вільна

Мануел переселяється в Рай

Виступ у Мельбурні

Піаніст у торговельному центрі

Пригода, яка сталася, коли я летів на книжковий ярмарок у Чикаго

Про палиці й правила

Бутерброд, який упав маслом угору

Про книжки й бібліотеки

Прага, 1981 рік

Жінці, яка репрезентує всіх жінок

Один чоловік повернувся з Марокко

Мій похорон

Латаючи павутину

Зрештою, вони всі – мої друзі

Як ми виживаємо

Як я розминувся зі смертю

Коли настає світанок

Одного січневого дня 2005 року

Чоловік, який лежав на хіднику біля пляжу Копакабана

Бракувало однієї плитки

Раджа розповідає мені історію

Зворотний бік Вавилонської вежі

Перед конференцією

Про елегантність

Нья Шика з Баепенді

Відбудовуючи дім

Молитва, про яку я забув

Копакабана, Ріо-де-Жанейро

Прожити свою легенду

Важливість кота для медитації

Вхід заборонено

Статут нового тисячоліття

Руйнуючи й відбудовуючи

Воїн і віра

У порту Маямі

Він підкорився імпульсу

Про нетривалу славу

Милосердя під загрозою

Відьми заслуговують на помилування

Про ритм і про Шлях

Подорожуйте якось інакше

Казка

Найвідоміший із бразильських письменників

Про зустріч, яку треба було повторити

Сміхотливе подружжя

Другий шанс

Австралієць й оголошення в газеті

Плач пустелі

Рим: Ізабелла повернулась із Непалу

Про мистецтво володіти мечем

На Синіх горах

Як можна непогано прилаштуватися на відлюдді

Чайна церемонія

Хмара й дюна

Енергійна Норма

21 червня 2003 року, Йорданія, Мертве море

У порту Сан-Дієго, штат Каліфорнія

Мистецтво відступу

Випадок під час війни

Розмова в лісі

В одному німецькому місті

Зустріч у галереї Денцу

Позолочена троянда

Сигнали Бога

Самотній у дорозі

Що є забавного в людині

Повернення у світ після смерті

Кому потрібна ця банкнота?

Дві дорогоцінності

Самоомана

Мистецтво спроб

Пастки на дорозі пошуку

Мій тесть Кристіано Ойтисика

Дякуємо вам, президенте Буш

Розумний робітник

Третє захоплення

Католик і мусульманин

Закон Янте

Старенька на пляжі Копакабана

Будьмо відкриті для любові

Вірте в неможливе

Наближається буря

І закінчімо цю книжку молитвами…

Отрывок из книги

Коли мені було п’ятнадцять років, я сказав матері.

– Я відкрив своє покликання. Хочу бути письменником.

.....

2) Письменник повинен і зобов’язаний писати так, щоб сучасники його не розуміли – бо інакше його ніколи не визнають генієм, адже він народжується в ту історичну добу, коли панують пересічності. Письменник завжди переглядає й змінює кожну фразу, яку він пише. Словник звичайної людини складається з трьох тисяч слів; справжній письменник ніколи їх не застосовує, адже у словнику існують ще сто вісімдесят дев’ять тисяч, а він не належить до людей звичайних.

3) Лише інші письменники розуміють, що хоче сказати письменник. Проте навіть за цієї умови він потай зневажає інших письменників – адже історія літератури століттями надає їм одні й ті самі вакансії. Таким чином письменник та його колеги воюють за один трофей – за найскладнішу книжку: ту з них визнають найкращою, яку найважче буде зрозуміти.

.....