Реклама. ООО «ЛитРес», ИНН: 7719571260.
«Я ніколи не мав вітчизни»
Нотатки Мальте Лаурідса Бріґе. Роман
Поезії
Зі збірки «Петрові батоги» (1895)
Полудень
Королева-море
Зі збірки «Жертви ларам» (1895)
В старім будинку
На Малій Страні[85]
У соборі
Зі сторожової вежі
Листопадовий день
Весна
Країна і народ
Уночі
Народна мелодія
Казка про хмаринку
Нічна картинка
За сміховом[87]
Малий «Drаtenіk»[88]
У передмісті
Рідна пісня
Зі збірки «Вінчаний снами» (1896)
Сни
І
XIV
XV
XVII
XIX
ХХV
Любов
ІІ
VI
XVII
XIX
Зі збірки «Перед Різдвом» (1897)
Перед Різдвом
Дарунки
«Ледь чутні наспіви струмка…»
«Люблю забутих всіма Богородиць…»
«Моя душа, коли в ній мовкне з…»
«А вечір стежки не шукає…»
«Цей білий зáмок в самоті без дна…»
«День задрімав поволі…»
Походи
Венеція
I
ІІ
IV
Касаб’янка
I Mulini[93]
Боденське озеро
Знахідки
«Люблю тебе стрічати в день я…»
«Чуже твої вуста шепочуть…»
«А ти чужа, а ти бліда…»
«Я б троянд пурпурних мати…»
«До тебе сни мої кричать…»
«Ще можеш ти давніх пісень заграти?…»
Зі збірки «Ранні поезії» (1909)
«Є болем: бути в вирові тривоги…»
«Я буду садом, при чиїй криниці…»
«В житті шумливім не найду я плоду…»
«В тихій, зарослій руїні…»
«Слова нещасні, що живуть у злиднях…»
«Чисті душі на дзвінких крилятах…»
«Моя оселя – межи днем і сном…»
«Безсонний лісе, посеред завії…»
«Не солодко ангелу довелось…»
«Як потойбіч вдовж муру ідеш…»
«Ветхий зáмок. Там ребрами…»
«У розбурканих квітів…»
«В краю низин чекання щире…»
«Це там рядок халуп, це звідтіля…»
«Часом трапляється уночі…»
«Ще на терасі день погожий…»
«Себе найшов я доби смеркової…»
«Мені цей вечір – книга. Сяє…»
«Тоді ми перший раз мовчали…»
«Робиться вечір важким…»
«Тебе світанком чи смерканням зву?…»
«Чи хто мені скаже, куди…»
«Росте, ніби місто чорне, ніч…»
«Не переймайсь, айстри теж одцвілись…»
Зі збірки «Книга образів» (1902 і 1906)
Першої книги перша частина
Початок
Любляча
Наречена
Тиша
Хлопчик
Першої книги друга частина
Люди вночі
Pont Du Carrousel[94]
Самотній
Самотність
Осінній день
Осінь
Молитва
Вечір
Другої книги перша частина
Карл XII Шведський їздить верхи в Україні
Другої книги друга частина
Пісня жебрака
Пісня п’яниці
Про фонтани
За читанням
Cпоглядання
Зі збірки «Часослов» (1905)
Частина I: Книга про чернече життя
«Заказано тебе нам малювати…»
«Живу в столітті. Де? Наприкінці…»
«Муруємо тремтячими руками…»
«Моє життя – не ця крута година…»
«Тебе знаходжу в цих речах у всіх я…»
«Люблю Тебе, Закон – як мед устам…»
«Не вірю, щоб мізерна смерть ота…»
«Коли помру, як бути мусиш?…»
«Я маю гімни, в них мовчу я…»
Частина II: Книга про паломництво
«Хоча на волю з себе рветься всяк…»
«Самотня хата на краю села…»
«Бува, під час вечері хтось стоїть…»
«Безумство – сторож…»
«Чи знаєш, Боже, Ти про тих святих?…»
«В царів земних стареча суть…»
«Все знову буде сильним і важливим…»
«До тебе йшов би: від чужих порогів…»
«Удень ти – пошепт поговору…»
Частина ІІІ: Книга злидарювання та смерті
«Мене на варті Твого світу…»
«Живуть там люди, білоквітні, бляклі…»
«О Господи, дай кожному його єдину смерть…»
«Міста великі – то неправда суща…»
«Бо є сади – створили королі…»
«Тоді я подивився на палаци…»
«Вони – не ті. Вони – лиш не багаті…»
«Такі вже тихі та на речі схожі…»
«Візьми їх тільки знову з міст провин…»
«Дім злидаря, мов скриня в олтарі…»
«Міста лише собі затято вірять…»
«Стражденні бідняки твої одначе…»
Зі збірки «Нові поезії» (1907)
Авісага[95]
І
II
Спів жінок до поета
Кафедральний собор
Бог у середньовіччі
Пантера
Дитинство
Поет
Жіноча доля
Та, що видужує
Доросла
Та, що втрачає зір
Розлучання
У залі
Монарх
Куртизанка
Іспанська танцівниця
Майдан
Beguinage
І
II
Могили гетер
Зі збірки «Нових поезій наступна частина» (1908)
Cмерть коханої
Пророк
Сліпий
Та, що зів’яла
Дама на балконі
Дама перед дзеркалом
Ліжко
Самотній
Гора
Дитина
Зі збірки «Сонети до Орфея» (1923)
Перша частина
I
ІІ
ІІІ
Із поезій 1895—1901 рр., що не ввійшли до збірок
Забуття
Парк узимку
Побачення
Ім'я P. M. Рільке – одного з найвидатніших ліриків світової літератури, «Орфея XX століття» – стоїть поряд з іменами Ш. Бодлера (1821—1867), П. Верлена (1844—1896), Ж.-А. Рембо (1854—1891), Е. Верхарна (1855—1916), П. Валері (1871—1945), О. Блока (1880—1921), В. Свідзінського (1885—1941), О. Мандельштама (1891—1938), Б.-І. Антонина (1909—1937). Його творчість є значущою для всіх, хто шукає відповіді на вічні питання. Поет жив у переломну епоху кінця XIX – початку XX ст., яка спонукала шукати шляхів до втраченої гармонії. Поезія P. M. Рільке увібрала всі етапи пошуків – від неоромантизму та імпресіонізму через заглиблений у філософські та релігійні роздуми символізм до «нової речевості» (стилю, що тяжіє до конкретності зображення і прийшов на зміну експресіоністському пафосу та схематизму).
Ніхто із поетів світу не справив на літературу минулого століття такого впливу, як Р. М. Рільке. Бельгієць Е. Верхарн, один із чільних представників символізму, вважав його кращим поетом Європи і своїм улюбленим названим братом. Ірландець В. Б. Єйтс, натхненник Кельтського відродження, у своїй пізній творчості взяв у нього всю концепцію смерті, що народжується з людиною й помирає. Як пише француз Ґ. Марсель, філософ і письменник: «У Рільке… підвалини видаються грандіозними, їх майже неможливо охопити поглядом, а значущість його творчості переходить за всі межі, які спочатку можна було йому поставити».
.....
1905 р. – Рільке вже в Медоні, під Парижем, у заміській майстерні Родена, і працює протягом п'яти місяців у нього секретарем, хоча через 19 років у листі із замку Мюзот до А. Шера наполегливо уточнює: «Я скоріше був його учнем, і то значно довше, бо в усякому мистецтві суттєвою є одна й та сама вимога – її я зміг сприйняти в найчистішому вигляді лише під час розмов із цим могутнім художником, якого ще й тоді, дарма що він був уже в похилих літах, виповнював живий досвід мистецтва».
«Das Stunden-Buch» («Часослов»), три книги якого створювалися в 1899, 1901 та 1903 роках, були заново відредаговані автором навесні 1905-го і вийшли у Ляйпциґу, як і кілька попередніх, знову ж таки на Різдво. На думку дослідників, саме з «Часослова» починається «власне Рільке» – поет, який уже не потребує зразків для наслідування. У «Часослові», молитовнику за формою, завданням його лірики є осмислення світу. Збірка сприймається як єдине висловлювання, звернене до Бога, але тільки зовні схоже на молитву. Адже тут не рабське колінкування перед Всевишнім, а прагнення паритетного діалогу. «Бог» Рільке – поняття ні теологічно-містичне, ні філософсько-ідеалістичне, це – вияв самого життя в речах та істотах. «Бог» стає для поета символом, яким позначається цілісність світу, неосяжність природи, нескінченність людської душі.
.....