Мигдаль для серця (збірник)
Реклама. ООО «ЛитРес», ИНН: 7719571260.
Оглавление
Ірина Мацко. Мигдаль для серця (збірник)
Замість приправи
Мигдаль для серця
Страва 1
Мигдаль вірності
Твій світ…
Страва 2
Мигдаль свободи
Без права володіння…
Страва 3
Мигдаль віри
Кошеня
Страва 4
Мигдаль спогадів
Місце у серці
Страва 5
Мигдаль кохання
Нічний цілунок
Страва 6
Мигдаль надії
Ніч див, або передріздвяний сон
Страва 7
Мигдаль відновлення
СМС через роки…
Страва 8
Мигдаль самотності
Хатинка під сосною
Страва 9
Мигдаль вдячності
Дивна подруга
Страва 10
Мигдаль довіри
Колюче серце. Казка
Страва 11
Мигдаль вибору
Тепло його долонь
Страва 12
Мигдаль вдячності
Є у світі…
Страва 13
Мигдаль майбутнього
З точки зору осені
Страва 14
Мигдаль розлуки
Коли тебе немає…
Страва 15
Мигдаль домашнього тепла
Майстерня затишку
Страва 16
Мигдаль вразливості
Розхристана ніжність
Страва 17
Мигдаль радості
Танець із дощем
Страва 18
Мигдаль любові
Голос серця
Страва 19
Мигдаль пристрасті
Келих любові
Страва 20
Мигдаль довіри
За сімома замками
Страва 21
Мигдаль очищення
Перший сніг
Страва 22
Мигдаль впевненості у виборі
Безодня
Страва 23
Мигдаль потаємного
Світ усередині
Страва 24
Мигдаль свободи
Там, де живе серце
Страва 25
Мигдаль внутрішнього стану
Болото
Страва 26
Мигдаль мрій
Сину, дивися в небо!
Страва 27
Мигдаль майбутнього
Дорожня валіза
Страва 28
Мигдаль тепла
Зимова балачка
Страва 29
Мигдаль віри
Павутина
Страва 30
Мигдаль життєвої мудрості
Мудрий учитель. Притча
Страва 31
Мигдаль вибору
Річка самотності. Притча
Страва 32
Мигдаль незалежності
Розмова з кицею
Страва 33
Мигдаль індивідуальності
Сині листочки
Отрывок из книги
Коли серце співає, а душа мислить – це висока поезія. Так у Ліни Костенко. Серце плаче, мозок заспокоює тривогу, хоч щемить усе тіло – це В. Стефаник та І. Багряний. А якщо серце мислить, а душа радіє чи стогне від болю, мозок горить від назбираних і пережитих думок – це український кондоцентризм. А також М. Дочинець та В. Шкляр.
Проте думати серцем – талант небагатьох. Його начало і дієвість – незбагненна досконала сутність, як праця бджіл, як карпатські мольфари, як надвечір’я у морі. І найбільше тих, хто працює у літературі та мистецтві: художньому, театральному, музичному. Розумієш світ серцем: даруй людям слово, образ, мелодію.
.....
– Я піду за тобою хоч на край світу! – говорив гаряче, не розуміючи, що погодитися на це я просто не мала права. Розбити сім’ю, залишити дітей без батька тільки тому, що і через багато років у серці такі ж почуття? Але ж ми вже не ті… Здається, ніби й не змінилися зовсім, але час робить своє, життя вносить свої корективи. Та закарбована в юності любов залишається, але… можливо, тільки до того образу, який ми пам’ятаємо? До тієї юної дівчини, до того молодого юнака?
– Тоді візьми ці квіти. Нехай усі знають, що тебе хтось любить… – Зрозумівши мій вибір, відповів ти. – Знаєш, я доньку назвав твоїм іменем…
.....