Читать книгу Марія Стюарт - Стефан Цвейг - Страница 2
Dramatis personae[1]
ОглавлениеПерша сцена
Шотландія, 1542–1548 роки.
Друга сцена
Франція, 1548–1561 роки.
Третя сцена
Шотландія, 1561–1568 роки.
Четверта сцена
Англія, 1568–1587 роки.
ШОТЛАНДІЯ
Яків V (1512–1542), батько Марії Стюарт.
Марія де Ґіз, Лотаринзька (1515–1560), його дружина, мати Марії Стюарт.
Марія Стюарт (1542–1587).
Джеймс Стюарт, граф Морей (1533–1570), нешлюбний син Якова V від Марґріт Дуґлас, доньки лорда Ерскіна, єдинокровний брат Марії Стюарт, регент Шотландії до і після правління Марії Стюарт.
Генріх Дарнлі (Стюарт) (1546–1567), правнук Генріха VII по лінії своєї матері леді Леннокс, небоги Генріха VIII. Другий чоловік Марії Стюарт, а отже, завдяки цьому шлюбові, король Шотландії.
Яків VI (1566–1625), син Марії Стюарт і Генріха Дарнлі. Після смерті Марії Стюарт (1587 р.) законний король Шотландії, після смерті Єлизавети (1603 р.) король Англії як Яків I.
Джеймс Гепберн, граф Босвелл (1536–1578), згодом герцог Оркнейський і третій чоловік Марії Стюарт.
Вільям Мейтленд Лесінґтон, державний секретар Марії Стюарт.
Джеймс Мелвілл, дипломат, довірена особа Марії Стюарт.
Джеймс Дуґлас, граф Мортон, регент Шотландії після вбивства Морея; страчено 1581 року.
Метью Стюарт, граф Леннокс, батько Генріха Дарнлі, головний обвинувач Марії Стюарт після його вбивства.
Арґайл, Арран, Мортон Дуґлас, Ерскін, Ґордон, Гарріс, Гантлі, Керколді Ґрейндж, Ліндсей, Мар, Рутвен – Лорди, то прихильники, то противники Марії Стюарт, які ненастанно перебувають у союзах один з одним, один проти одного і майже без винятку померли не своєю смертю.
Мері Бітон, Мері Флемінґ, Мері Лівінґстон, Мері Сетон – Чотири Мері, подружки дитячих літ Марії Стюарт.
Джон Нокс (1505–1572), проповідник kirk (протестантської церкви), головний противник Марії Стюарт.
Давід Ріцціо,[2] музикант і секретар при дворі Марії Стюарт, убито 1566 року.
П’єр де Шастеляр, французький поет при дворі Марії Стюарт, страчено 1563 року.
Джордж Б’юкенен, гуманіст і вихователь Якова VI, автор ненависних памфлетів проти Марії Стюарт.
ФРАНЦІЯ
Генріх II (1518–1559), король Франції від 1547 року.
Катерина Медичі (1519–1589), його дружина.
Франциск II (1544–1560), їхній найстарший син, перший чоловік Марії Стюарт.
Карл IX (1550–1574), молодший брат Франциска II, король Франції після його смерті.
Кардинал Лотаринзький, Клод де Ґіз, Франсуа де Ґіз, Анрі де Ґіз – Чотири Ґізи.
Ронсар, Дю Белле, Брантом – Поети, автори творів на честь Марії Стюарт.
АНГЛІЯ
Генріх VII (1457–1509), король Англії від 1485 року, дід Марії Стюарт і прадід Дарнлі.
Генріх VIII (1491–1547), його син, король від 1509 року.
Анна Булин (1507–1536), друга дружина Генріха VIII, звинувачена в перелюбі й страчена.
Марія I (1516–1558), донька Генріха VIII від шлюбу з Катериною Араґонською, королева Англії після смерті Едуарда VI (1553 р.).
Єлизавета (1533–1603), донька Генріха VIII і Анни Булин, за життя батька проголошена бастардом, а після смерті єдинокровної сестри Марії (1558 р.) королева Англії.
Едуард VI (1537–1553), син Генріха VIII від його третього шлюбу з Джоанною Сеймур; змалку заручений із Марією Стюарт, від 1547 року король.
Яків I, син Марії Стюарт, наступник Єлизавети.
Вільям Сесіл, лорд Берлі (1520–1598), всемогутній і вірний державний секретар Єлизавети.
Сер Френсіс Волсінґем, головний секретар і міністр поліції.
Вільям Дейвісон, другий секретар.
Роберт Дадлі, граф Лестер (1532–1588), коханець і довірена особа Єлизавети, якого вона пропонувала Марії Стюарт як чоловіка.
Томас Говард, герцог Норфолк, перший аристократ королівства, що просив руки Марії Стюарт.
Толбет, граф Шрузбері, що за дорученням Єлизавети п’ятнадцять років наглядав за Марією Стюарт.
Ейміес Політ, останній тюремник Марії Стюарт.
Лондонський кат.
2
Rizzio в тексті С. Цвейга. Загалом більш поширена й правильна форма Riccio (Річчо).