У війни не жіноче обличчя
Описание книги
Ця книга – про війну очима жінок, молодих дівчат, які були медсестрами, пралями, санінструкторами, саперами, снайперами, кулеметницями, кухарками і воювали нарівні з чоловіками. Вони відверто розповідають не тільки про те, як билися з ворогом, але й про те, про що не прийнято було говорити: як важко було їм серед чоловіків, як не вистачало жіночої форми і білизни, як не було окремо жіночих землянок і вбиралень, як після війни вони ховали свої медалі і соромилися військового минулого, бо зіткнулися з агресією з боку тилових жінок, які вважали, що вони пішли в чоловічий колектив на передову займатися розпустою і шукати собі чоловіків… І ще як жили в злиднях, але не зверталися за допомогою з інвалідності, тому що «контужену ніхто заміж не візьме», а їм всім хотілося заміж, а ще – великого кохання. Адже всі вони були передусім жінками, бо ж лише жінки, навіть вмираючи від ворожих куль, думають про те, щоб бути красивими, лише жінки на війні можуть виглядати, як чоловіки, і стріляти, як чоловіки, але всередині залишатися справжніми жінками…
Оглавление
Светлана Алексиевич. У війни не жіноче обличчя
Людина більша за війну (зі щоденника-книжки)
Через сімнадцять років
Із того, що викинула цензура
Із того, що викинула я сама
«Не хочу згадувати…»
«Підростіть, дівчатка… Ви ще зелені…»
Про клятви і молитви
Про запах страху і валізи цукерок
Про побут і буття
«Одна я повернулася до мами…»
«У нашій хаті дві війни живуть…»
«Телефонна трубка не стріляє…»
«Нас нагороджували маленькими медалями…»
Про ляльки і гвинтівки
Про смерть і подив перед смертю
Про коней і птахів
«Це була не я…»
«Я ці очі і тепер пам’ятаю…»
«Ми не стріляли…»
Про черевички і прокляту дерев’янку
Про спеціальне мило «К» і гауптвахту
Про розплавлені підшипники і російський мат
«Був потрібен солдат… а хотілося бути ще й вродливою…»
Про чоловічі чоботи й жіночі капелюшки
Про дівочий дискант і матроські забобони
Про безмовність жаху і красу вигадки
«Панянки! А ви знаєте: командир саперного взводу живе лише два місяцІ…»
«Лише один раз поглянути…»
Про бісову бабу і травневі троянди
Про дивну тишу перед небом і загублену каблучку
Про самотність кулі й людини
«Про бульбу дрібненьку…»
Про кошик із міною і плюшевою іграшкою
Про мамок і татків
Про маленьке життя і велику ідею
«Мамо, як це – тато?»
Про купання дитини і про маму, схожу на тата
Про Червону Шапочку і про радість зустріти на війні кота
Про мовчання тих, хто вже може говорити
«І вона прикладає руку туди, де серце…»
Про останні дні війни, коли вбивати противно
Про твори з дитячими помилками і кінокомедії
Про Батьківщину, Сталіна і червоний ситець
«Раптом страшенно захотілося жити…»