Читать книгу Похідні історії ведмедика Юджина і його сім'ї. В Криму. Частина 1 - Та - Страница 8

Коли буває сонячний ранок, але ще не жарко, Юджин Джуніор ходить з Ведмедицями прати одяг і мити посуд. Будинок-Намет стоїть поміж двох гір, на одній з яких був зсув. Весь берег під горою засипало камінням, і тепер, щоб там пройти, потрібно підійматися вгору, а потім спускатися вниз. Потім знову вгору і знову вниз. Пробиратися між каменями дуже цікаво, але і небезпечно. Зате там ходить мало людей і звірів, і ніхто не купається. Там можна знайти чистоту своїм речам.

Коли Ведмедиці перуть білизну, Ведмедик подає їм мило або тримає сумку, в яку Матусі складають вже випрані речі. А якщо Матусі миють посуд, то Ведмедик обов'язково тримає чисті чашки і ложки.

Юджин Джуніор сам дуже любить все мити, але іноді хвилі такі високі і сильні, що він просто стоїть на каменях і тільки допомагає. А коли море спокійне і привітне, він заходить у воду по коліна і пере свої штанці або сорочку в клітинку. Ось такий помічник Юджин, незважаючи на те, що він зовсім малий.

А ти завжди допомагаєш Батькам робити домашні справи? Чи вмієш робити щось доросле? Давай сьогодні ти запитаєш у рідних, чим можна допомогти вдома. Я не знаю, скільки тобі років і які в тебе звички та звичаї в родині. Але твої близькі точно знайдуть для тебе роботу вдома, якщо ти запитаєш. Завжди цікався у старших, чи можеш ти чомусь навчитися, щоб допомагати їм. Може, складати білизну в шафі після прання? Або готувати їсти, протирати пил чи мити посуд. У кожній зграї – свої правила, але істино те, що діти вчаться бути самостійними, коли допомагають Батькам у домашніх справах. Будь ласка, розкажи мені про твою самостійність: чому вже навчився ти?

Одного разу Юджин прав з братами свої шкарпетки, і дитяче мило вислизнуло з його лап. Мило тоне в морі відразу, і, якщо камінчики на дні в колір мила, то його дуже складно знайти. Воно легке в воді, підстрибує на будь-якій, навіть самій слабкій хвилі. Спробуй його відразу не підняти – воно втече на волю напевно!

Тому всі ведмежата кинулися допомагати Юджину шукати шматочок мила. І підняли такий переполох, що по морю навіть мильна піна пішла, поки вони метушилися і борсалися лапами у воді.

– От би зараз соломинку, – мрійливо сказав Джордж.

Соломинкою ми Вдома надували пінку в чашках з рідким милом. Так повелося ще з мого дитинства – коли ми з братиком сумували, то наша Матуся Ідея піднімала нам настрій, розважаючи цим. Тепер ми з ведмежатами влаштовуємо змагання на маленькі і величезні мильні бульбашки за столом або коли вони приймають ванну.

Ось чому Джордж згадав про соломинку. Він у нас ще той майстер пожартувати в потрібний момент! Ми підхопили його ідею і почали уявляти, що море могло б бути величезною ванною для якого-небудь ведмедя-велетня. І що потрібно багато мила, маленьких ведмежих лап і соломинок, щоб зробити йому ванну з пінкою.

А ти вмієш надувати бульбашки соломинкою? Зробивши сьогодні щось корисне для Батьків, попроси у них чашку з водою і рідким милом та соломинку. І надми найвищу мильну вежу! Тільки роби це або у ванні, або на вулиці, або за столом – щоб нічого не зіпсувати піною, і легко було все прибрати потім.