Читать книгу Джерело. Відкрий свій розум та зміни життя - Tara Swart, Тара Суорт - Страница 5

Розділ 1. Закон притягнення

Чи був у вашому житті день, коли все складалося якнайкраще: у вас несподівано з’явився час на те, щоб неквапом поснідати, бо ви прокинулися до того, як просигналив будильник, – і почувалися розслаблено та бадьоро? Може, у вас вийшло придбати щось за вигідною ціною чи ви знайшли те, що шукали роками? Або ви отримали чудову пропозицію на роботі? Коли таке відбувається, ми кажемо: «Напевно, це мій день». Чи вирішуємо, що в нас почалася «смуга везіння». Такі ситуації здаються випадковими й такими, на які ми не можемо впливати. Чи можливо, ви знаєте когось, кому завжди «щастить». Це та сама особа, у якої друг має зайвий квиток на концерт, вона завжди отримує найкраще місце в літаку. І вона у щасливих стосунках із партнером, який їй добре підходить.

Але я зрозуміла, наскільки ці «щасливі» ситуації далекі від суто щасливої випадковості: вони просто є проявом закону притягнення у дії. Поміркуйте про особливо «щасливі» чи гарні речі, які трапилися із вами нещодавно. Гарна пропозиція на роботі здається удачею, але чому не вважати її результатом вашої успішної діяльності? Випадкова зустріч із новим партнером може здаватися «щасливим квитком», а не результатом свідомих зусиль, яких ви докладаєте, щоб познайомитися з людьми та бути в потрібному місці в потрібний час. Життя не просто з нами трапляється: ми створюємо його всім тим, що ми робимо.

Закон притягнення лежить у серці Джерела. Якщо коротко, він описує те, як ми можемо створювати відносини, ситуації та матеріальні речі, поява яких у нашому житті є прямим наслідком того, як ми мислимо. Ми «проявляємо» ці речі, зосереджуючись на них, візуалізуючи їх та спрямовуючи на них енергію через дії. Ідея полягає в тому, що, обравши собі дещо, на чому ви зосередите енергію та увагу, можна проявити це щось у вашому житті.

Ідея «проявлення» є неоднозначною – і часто від неї відмовляються, через що люди взагалі відкидають ідею закону притягнення. Але мені здається, що проблема частково полягає в тому, як розуміти слова. Успіх таких книг, як «Секрет» чи «Система “Майстер-ключ”», основані на «вібраціях думки» та «вищих силах». А отже, слово «проявляти» набуло зв’язків із релігією та сліпою вірою, але «проявити» – це просто інший спосіб сказати, що ми «щось створюємо». Це слово більше стосується дії, а не наміру. Замість того, щоб навантажувати «проявлення» очікуванням дивовижної та неочікуваної події, ми маємо сприймати його як свідомий та цілеспрямований зв’язок між наміром та дією. Так ми підкріплюємо ідеологію названих книг, здатних надихати, сучасним науковим підґрунтям.

У межах експериментальної науки я окреслю шість принципів, що лежать в основі закону притягнення (с. 41–72), покажу процеси, які відбуваються в мозку і підтверджують ці принципи, а також розповім про практичні вправи, які дозволять вам використати ці принципи на власну користь, потужно зарядити Джерело, щоб воно допомогло вам сконструювати ваше ідеальне життя. Різні комбінації з цих шести принципів наявні в популярних книгах про закон притягнення і, напевно, вас здивує, скільки наукової істини в них міститься.

Формуємо намір

Перед тим як ми розглянемо по черзі кожен із шести принципів, я хочу звернути увагу на те, що прихильники закону притягнення називають «точкою наміру». Вони визначають її як місце, де «серце» зустрічається з «розумом», і наука доводить, що це твердження може бути підкріплено чимось більшим, ніж просто сліпою вірою. Коли ми ставимо мету, перебуваючи в «точці наміру», то науковою мовою це означає, що наша інтуїція, наші найглибші емоції та раціональне мислення збігаються й починають працювати в гармонії, а не в конфлікті. Майже неможливо досягнути своїх цілей, коли щось негаразд у цих трьох вимірах.

Цікаво, що коли ми робимо життєвий вибір, то схильні розглядати голову, серце та нутро (gut) як окремі речі, які зазвичай тягнуть нас у різних напрямках. Ми нацьковуємо логічні процеси в мозку на більш інстинктивні відповіді тіла та потяг наших емоцій. Це стосується і важливих рішень – таких, як вибір між роботою, якої ми прагнемо, та реаліями кар’єрного зростання, та менш значущих виборів – наприклад, купити чи ні дорогий піджак під час розпродажу. Нові наукові дані дедалі більше підтверджують взаємозв’язок між нашим тілом та розумом, дають більше інформації про зв’язок «мозок – тіло». Знаючи про двосторонню природу взаємодії нервів із гормонами, ми тепер більш чітко розуміємо, чому, наприклад, голод чи втома впливають на наш настрій та здатність до ухвалення рішень. І краще осягаємо той факт, що коли ми пригнічені чи перебуваємо у стані стресу, то можемо переживати порушення сну, апетиту, коливання ваги і спостерігати зміну купи інших фізичних показників. Якщо це визнати, то з наукового погляду є сенс прагнути до намірів, що є прийнятними на рівні цілісного-мозку та цілісного-тіла.

Піппа: Складний вибір

Коли я почала займатися коучингом Піппи, її шлюб розпадався. Вона почувалася глибоко нещасною в парі з юристом, який багато ночей проводив в офісі – й фактично десять років їхнього шлюбу був трудоголіком. Вони мали двох малих дітей, і більшість вихідних, коли чоловік був на роботі чи у відрядженнях, Піппа залишалася з ними сама. Вона розповіла мені, що багаторазово обмірковувала те, щоб піти від чоловіка, бо почувалася неначе у «фіктивному шлюбі». І сказала, що була глибоко самотньою. Родина Піппи та родичі її чоловіка закликали її терпіти, говорили, що все налагодиться, коли чоловік отримає підвищення, а діти стануть старшими. На практичному рівні Піппа знала, що не зможе дозволити собі залишитися в родинному будинку, якщо розлучиться з чоловіком, і переймалася через великі зміни в житті її дітей і у її власному, спричинені таким кроком.