Читать книгу Бесіди майстра Хай Тао про стратегію - Валерий Пекарь - Страница 5

Одного разу у ворота майстра Хай Тао постукав якийсь чоловік.

– Я викликаю тебе на двобій, великий воїне, – сказав він, зайшовши на подвір’я й поставши перед очима Хай Тао і його домочадців. – Я викликаю тебе на двобій і якщо ти приймеш виклик, він відбудеться просто тут і зараз, за правилами, викладеними в цьому манускрипті.

І він, вклонившись, подав Хай Тао згорнутий трубочкою й перев’язаний квітчастою стрічкою дорогий папір.

– Я приймаю твій виклик, невідомий воїне, – відповів Хай Тао, бо то був його звичай та обітниця.

– І хто порушить правила, той вважається таким, що отримав ганебну поразку, – додав незнайомець.

Хай Тао висловив свою згоду легким поклоном і став розгортати документ.

У погляді гостя блиснуло щось таке, що спонукало Хай Тао зупинитися й уважно подивитися на нього.

– Але ми ж ще не почали?.. – напівствердно-напівзапитально вимовив Хай Тао.

Незнайомець посміхнувся й трохи схилив голову.

– Поєдинок відбудеться згідно з правилами, – підкрес-лив він.

Хай Тао швидко згорнув документ.

– Цілком можливо, у правилах написано, що поєдинок починається негайно, і той, хто завдав першого удару, вважається переможцем, – сказав Хай Тао. – Поки я читатиму, ти тим часом гепнеш мене палицею, і наш поєдинок буде завершено.

Обличчя незнайомця нічого не виказувало, як у професійних гравців в мацзян*.

– А якщо я триматиму тебе за зап’ястки, поки читатиму, а в правилах написано, що не можна торкатися супротивника до сигналу? Тоді я стану порушником правил, – вів далі майстер. – А якщо я накажу слугам потримати тебе, а правила це забороняють? Поки я не знаю правил, я програв. І поки я їх вивчаю, я теж програв.

І Хай Тао, не розгортаючи, жбурнув сувій у багаття, в якому слуги палили листя.

– Ну що ж, будемо битися за твоїми правилами, невідомий воїне! – виголосив він з посмішкою. – Нехай всі, хто бачить нас, стежать за дотриманням правил і визнають порушника тим, хто програв.

– Ти переміг, мудрий Хай Тао, – відповів незнайомець з глибоким поклоном. – Воістину, сила великого воїна не тільки в його м’язах.

– Ніколи не грайте з чужинцями за їхніми правилами, особливо, якщо не знаєте їх до пуття, – так закінчував зазвичай цю історію майстер Хай Тао, розповідаючи її своїм учням. – Будь-який ваш крок лише наблизить вас до поразки. І якщо ви потрапили в таку халепу, змініть правила. Це не більше нечесно, ніж змушувати вас грати за правилами, які від початку не залишають вам жодного шансу.