Читать книгу Відьомські війни - Віта Зайченко - Страница 6

Останні події не давали мені спокою. Спокій я взагалі забула, що це таке? Я думала привиди допомогли з нічним візитом банди, і на цьому все закінчиться. Страх же навіяв протилежні думки. Банда давно полює за маєтком. В ньому зберігається величезна купа цінних речей, не лише так званого старовинного мотлоху, а й дійсно вартих уваги і грошей. Тому необхідно підготуватись до майбутньої і обов’язкової появи банди.

Відновити психологічну рівновагу я вирішила в улюбленій кав’ярні. Знаю, можливі наслідки. Потенційна зустріч з Клер, Нейтаном. Причина вагома для уникнення закладу зі смачною їжею.

Не дивлячись на вагому причину, я знайшла велику кількість виправдань для відвідування кав’ярні. Насамперед, необхідність поспілкуватись з Лорейн, дізнатись останні новини з життя міста, скуштувати смачненького і повернути втрачене відчуття привітного Пінсу. Головним аргументом є не їжа та спілкування, а можливість змінити атмосферу маєтку на більш привітне місце. Здається присутність в маєтку пригнічувала мене і впливала дуже негативно на психіку, тому найкраще рішення піти прогулятись.

Я з невеличким ентузіазмом прийнялась збиратись у кав’ярню. Врахувала можливий час появи Клер з Нейтаном. Ймовірність нашої зустрічі за моїх розрахунків мінімальна, точніше майже повністю виключена.

Зайшовши у кав’ярню, я відразу помітила купу порожніх столів, відвідувачів майже не було, окрім пані Кемс. Вона як завжди зайняла звичне для себе місце. Не відволікаючись ні на кого, літня жінка продовжувала читати. Моя присутність не вплинула на неї.

Поява у кав’ярні нової відвідувачки відразу ж порадувала Лорейн. Жінка сподівалась на поповнення запасу інформації про сирітку Меган. Саму Кейтлін цікавила моя персона. Задовольнити потреби Клер здається основними клопотами усіх працівників кафе.

Я перебувала не в надто доброму гуморі для балочок. Навіть смачна їжа не поліпшила настрій. Порожнеча заполонила серце, я відчула сум за домом, рідними. Пінс, ніби непогане місто. Я ж не почуваюсь в ньому комфортно. Знати, що місцева банда полює на маєток і погрожує тобі вночі не надто приємно.

В кафе я провила цілу годину. Час здавався вічністю. В будь-якому випадку я не бажала іти. Повернення до маєтку означало для мене, опинитись у самотньому пустому домі, без магії і будь-якої радості. Тому я вирішила провести деякий час в компанії офіціанток і старенької пані.

Сьогодні з мене не особлива співрозмовниця, тому я наважилась зайняти окремий стіл. За ним минулого разу сидів Нейтан разом з Клер. Не дивно адже це самий кращий стіл в усьому закладі. Мій аргумент дуже переконливий: стіл сервірований просто, ніхто з персоналу не метушиться. Значить поява Клер і Нейтана відкладається на невизначений термін.

Лорейн вирішила пригостити сумну сирітку новим десертом власного рецепту. Відволікшись на декілька хвилин, жінка не встигла помітити, як я зайняла омріяний столик. Лорейн лише невдоволено глянула на мене, побачивши картину: небажаний гість за столом.

– Дарма ти це зробила, – ось єдине зауваження, яке я почула від неї.

Звісно ж дарма. Столик Кейтлін приватна власність могутньої відьми. Хто я така, що можу сидіти за цим столом? Такі думки повинні збентежити мене, та я не зважала. На столі Кейт навіть меню відрізняється від решти столиків. Тому я вирішила переглянути його, гортаючи сторінку за сторінкою.

Я продовжувала гортати сторінки меню. Декілька поглядів на пані Кемс, не давали мені спокою. Сум в її очах, який ніхто не міг зрозуміти, осягнути повністю. Напевно час забиратись в маєток. Вірне та несвоєчасне рішення. Яка ймовірність зустрічі Кейт з Нейтаном. Низька, звичайно. Насправді дуже висока. Відволікшись від меню, я почула що хтось зайшов в кафе. Я відчула знайому енергетику, рівну і дуже сильно. Нейтан, ось хто вирішив завітати в кафе. На появу хлопця ніхто не очікував. Це відразу стало помітно з реакції Лорейн – нескінчена метушня і хвилювання охопили жінку.

Я ж немов справжнісінька дурепа зберігала цілковитий спокій. Продовжувала сидіти та роздивлятись меню. Покидати столик відразу здавалось необачним і могло спровокувати непотрібну образу сильному відьмаку. Як мені саме тоді здалось Нейт, був радий мене побачити. Він звичайно не видав власну радість жодним чітким жестом, посмішкою, або яскравим привітанням. Лише щось в його погляді виказувало підозрілість. Чому він з’явився саме в той час, коли і я тут.

Нейт, привітався і залишався стриманим. Лорейн ж з напруженням запитала, про появу Клер.

– Думаю, за Клер можеш не хвилюватись, вона не знає про моє місцезнаходження.

Така відповідь вразила мене. Клер дуже сильно кохає Нейтана. ЇЇ почуття помітні всім і кожному. Вона завжди поряд з ним. В погляді цієї відьми читається надто сильне кохання, обожнювання. Та й сама дівчина дуже гарна. Хлопці не цінують того, що мають. Багато хто зрадів би подібній партії. Чому ж Нейтан відмовляється від сильної партнерки? Не зрозуміло. Наступне запитання, чому Нейтан так дивиться на мене, ніби вивчає. Напевно я не помилилась, тому що такий погляд зазвичай мають хлопці, захоплені кимось. Скоріш за все справа у симпатії, Клер гарно поставилась до мене, тому він підтримує напрямок ставлення своєї подружки.

Складається враження, ніби він точно відчуває білу магію всередині мене. Біла магія жодним чином не поєднується з чорним напрямком. Можливо протилежності притягуються, але чи реально таке у світі магії? В світі, де панують власні закони і магія розділена не безпідставно на два напрямки. Світлий направлений на захист, добро, подолання труднощів. Темний напрям навпаки нестримний войовничий, доволі агресивний. Нейт трішки відрізнявся в цьому сенсі. Я відчуваю, що він володіє сильною магією, енергетика в ньому надто потужна і не може свідчити протилежне. М’якість і врівноваженість стримували потужну силу, яку Клер не намагалась приховати.

– Ти не знаєш де Клер? – з напруженням поцікавилась я.

– Там, де і повинна бути, в маєтку Рейнольдс.

Розпитувати про маєток я не стала. На сьогодні мій інший інтерес – місцева банда. Необхідно побільше дізнатись про Алекса та його дружків. Розмова з Нейтаном в цьому напрямку виявилась непростою, але все-таки інформативною. Алекс відсторонений хлопець, і звик ігнорувати правила. Своєрідною розвагою банди є порушення громадського спокою. Банда здається уникає Клер.

– То вони знають про вас і хто ви є насправді?

– Хтось в місті підозрює, більшість боїться, – він поглянув в напрямку Лорейн, знають одиниці.

– Алекс знає, – підтвердила я. Уникати Клер можна лише за умови, що знаєш про її відьомську сутність. Небезпека, яку становить така сильна відьма дуже величезна.

Нейтан продовжував пильно дивитись мені в обличчя. Я не могла сфокусувати на його очах, і відвела погляд убік. Подібна поведінка дуже дратує. Якщо в тебе є приваблива дівчина, навіщо витріщатись на когось іншого.

– Ви з Клер зустрічаєтесь? – вирішила трішки нагадати про наявність дівчини.

– Важко відповісти, важко зрозуміти, – навіщо говорити загадками коли, все і так ясно. Я зробила невдоволений вигляд і схрестила руки. Відповідь явно не дає повного пояснення ситуації. Нейт почав говорити, побачивши мою реакцію.

– Для більшості жителів Пінсу ми з Клер – пара.

– Хіба ви не пара? – годі примітивних відповідей.

– Ми з Клер не зустрічаємось. Вона мене кохає, та я не маю до неї таких же почуттів. Скоріше я нагадую її власність. Я повинен належати тільки їй, – не очікувала почути таке зізнання.

– Маячня якась, – знітилась я. – Невже, ти хочеш сказати, ніби знаходишся в полоні.

– Я не в полоні, тільки Клер маючи до мене сильні почуття, завжди поруч. Повір така присутність ускладнює спілкування бодай з кимось, протилежної статі тим паче, – на словах зроблено активний акцент.

– Що ти маєш на увазі, можливо поясниш?

– Скоро вона з’явиться в кафе.

Нейт відкрив деякі подробиці власного життя. Стосунки з Клер мають складаний характер, і не подобаються його матері. Клер ніби нав’язує спілкування з собою Нейтану. Мама Нейта неодноразова намагалась вплинути на розвиток їхніх стосунків, адже єдиний син має право самостійно обирати з ким спілкуватись.

Залишилось забратись з кав’ярні якомога скоріше до появи Кейтлін. Заважає втечі з кафе одне невеличке запитання, чому ми з ним так мило спілкуємось адже належимо до різних напрямків магії.

Лорейн постійно метушилась біля пані Кемс, і намагалась підслухати нашу розмову. Цікаво, чи хтось з працівників міні-пекарні доповість Клер про теревені з її коханням. Для того щоб ніхто не почув, жодного запитання я постійно притишувала голос, а останнє взагалі вирішила запитати шепочучи. Я нахилилась до Нейтана поближче.