Читать книгу Далекий простір - Ярослав Мельник - Страница 30

Упорядник – Інститут лексикології Академії археографії Державного Об’єднання

«КРАСА. Софістичне поняття, на зразок ефіру, яке вивчалося естетикою (див. розділ «Псевдонауки»). Бере витоки з існування далекого простору (див. «Патологія почуттів»). За даними психіатрії, особлива якість галюцинацій, що характеризується «яскравістю» (див. світло) і привабливістю. Естетики стверджували, що суб’єкт, який володіє К., перетворюється на об’єкт «обожнення» (див. бог). Зазвичай К. пов’язували з далечінню. Передбачається, що естетика виникла як відображення хворих почуттів психічно неповноцінних людей. В даний час К. як поняття виключено з ужитку з огляду на ненауковість».

«БОГ. Бере витоки з існування далекого простору (див. «Патологія почуттів»). На думку релігії (див. «Псевдонауки»), Б. – міфічна істота, що перебуває далеко (див. «Псевдізми простору»). Мається на увазі нібито реально існуюча безкінечність, що суперечить здоровому глузду і показникам органів чуття. Б. володіє надмогутністю і визначає все буття. Поняття виключено з ужитку через його явну сконструйованість і ненауковість».

«СВОБОДА. Бере витоки з існування далекого простору (див. «Патологія почуттів»). Виражає міфічну можливість повної незалежності людини. На відміну від істинного поняття свободи, пов’язаного з перебуванням у близькому просторі, свобода у вказаному вище значенні трактується як безглузда можливість «піти». Тим часом відомо, що «піти» людині нікуди. Поняття засноване на логічній помилці, згідно з якою нібито можна «піти» від близького простору. Свобода тут розуміється як переміщення в просторі, що немислимо: з останнім пов’язується так званий «вихід з-під контролю», тобто загубленість в «далекому просторі», що знов-таки неможливо в силу об’єктивного неіснування останнього. Поняття виключено з ужитку як явно софістичне».