Читать книгу #стихиpotopalska - Юлия Потопальская - Страница 14

Життя, як марево, воно мине для всіх,

Мине, бо це закон природи,

А щастя має той, хто досі встиг

Отримати потрібні нагороди:

За людяність, за чесність, доброту,

За дружбу, співчуття і розум,

За мудрість і любов святу,

Яка в турботу переходить згодом,

Любити – це для серця завжди біль,

Любов, її лиш втративши, цінуєш,

Це на відкриту рану наче сіль,

Наче вогонь, який не опануєш…