Читать книгу #стихиpotopalska - Юлия Потопальская - Страница 7

Любов, вона тоді була напевно,

І я вважала, що весь світ в мені

Для тебе, але то даремно

Я думала що так, бо виявилось ні.

І розцвітала від твоїх «кохаю»,

І берегла ті почуття в собі,

Надумала, що вб'ю, а потім поховаю,

Бо я вважала так, насправді було ні.

А потім сталось все, як мало статись,

І не чекав ніхто тоді біди,

Любові вже не варто нам боятись

Я знала буде так, ти – ні.

І загалом, була то нісенітниця,

То гострих почуттів комусь був брак

Гадаєш доля нам сприяє ще зустрітися?

Напевно, ні, хоч мрію я про так.