Ги-ги-и
Реклама. ООО «ЛитРес», ИНН: 7719571260.
Оглавление
Юрий Винничук. Ги-ги-и
Розділ 1. Ги-ги-и
Ги-ги-и
Кульпарків, або Ги-ги-и-2
Святе сімейство
Розділ 2. Спогади про Олександра Євдокимовича Корнійчука[1]
Галушки
Щур і гусак
Борщова заправка
Роздвоєння
Навіки разом
Бійці невидимого фронту
Цвіт
Любов
Серп, молот і каток
Окозамилювання
Чарівне дзеркальце
Розділ 3. Сни
Здобич
Вугляр
Крила рожевих карликів
Проводир
Переслідування
Три сестри
Моє обличчя
В животі
Моє привітання
Може, я – місто
Тільки тінь
Жити у склянці
Час топельників
Мертва липа
В пуделку
Малюки
Розділ 4. Оповіді мороку
Брами часу
Нічна варта
Дім смертІ
Розділ 5. Кров-любов
Кров-любов
Роза Кнукельбаум
Манна каша
Пан професор і пан кат
Івакуна
Завжди напоготові!
Непрохані
Розділ 6. Бестіярій
Спогади К
Топелець
Що таке симбіоз
Життя поета
Урок ботаніки
Перелітка і квітка
Співучий камінь
Квадратовий кіт
Книга буття від Мухи
Досліди
Розділ 7. Легенди
Легенда
Праісторія
Коріння
Вічність
Тінь
Зникання народу
Ісход в
Розділ 8. Язиката Піхва
Язиката Піхва
Розділ 9. Арканумські історії
Острів Зиз
Арканумський борщ
Газети
Хто живе в троянді
Королівна жаба
Стриптиз по-арканумськи
Арканумські шницлі
Око
Розділ 10. Прекрасна Емма Зунц
Успадкована вулиця
Весняні забави
Бумбл-бум
Духи
Мій росіл – моя фортеця
Кохання з Еммою
Парк культури і відпочинку
Книга
Вигнання з Едему
Галапусики
Сни галапусиків
Сюрприз
Гостина
Попіл
Торт
Торт-2
Ріка
Пелюстка
Повстання
Отрывок из книги
Було мені, либонь, зо п’ятнадцять років, а братові Максові – шість, коли наш татуньо виграв на довічне володіння дерев’яну садибу, єдиною незручністю якої було те, що там можна було тільки лежати і була вона на глибині двох метрів під землею. А влаштував він собі мандрівку в ліпший світ тим робом, що упав напідпитку з кладки в струмок, де й воді було жабі по коліна. Так вдало беркицьнути з кладки, може, таткові хтось і поміг, але нам про це нічого невідомо.
Щоправда, того вечора матінка веліла нам із братиком перетягти кладочку мотузкою і ледь-ледь підпиляти поруччя. Вона не пояснила для чого, то я й досі в здогадах. Коли ж уранці знайдено трупа, то мотузки, звісно, вже не було. Матінка одразу в плач:
.....
Писок Рузі аж виблискував від смальцю, але погляд її був сумний і пригнічений. Поволі тіло й справді бралося товщем, а надлишки його навіть виходили всіма порами, і тіло в притьмареній кімнаті аж світилося. Густо пахло псятиною і збитими котячими яйцями.
Як не чаклували матінка зі стрийною, але за тиждень Рузя набрала в тілі ще недостатньо, аби її запустити до клієнтів, і довелося сеанси ожиріння продовжити. Ще за тиждень Рузя виглядала так пишно, що мені самому капнула слинка і захотілося спробувати цього смаколика, але, згадавши, якими його спеціями начинювано, хутко втратив апетит.
.....