Читать книгу Дороги, які нас вибирають - Юрій Мушкетик - Страница 3

Сорок років тому

З зеленим чемоданом у руці

Та десяткою в кишені

Я приїхав до цього міста.

Рано-вранці

Пив воду просто зі шланга,

З якого молода двірничка

Поливала асфальт,

Пив воду і сміявся

І забирав у двірнички шланг та дві жарини,

Які горіли в її очах.

Я сміявся й думав,

Що звершу щось велике

І що зустріну кохання,

Якого ще не зустрічав ніхто.

З того нічого не збулося,

Але якби все почалося знову,

Я так само попросив би напитися води

З того самого шланга.

А потім сів би на чемодан

І міцно-міцно задумався.