Читать книгу Ми – це наш мозок - Дік Свааб - Страница 25

У період статевого дозрівання (пубертату) мозок через гіпофіз стимулює вироблення сексуальних гормонів. Гормони впливають на мозок підлітка і призводять до помітних, часто навіть обтяжливих змін у поведінці. Еволюційні переваги статевого дозрівання є очевидними: в цей час підлітки готуються до продовження роду. Пубертатна поведінка, яка віддаляє їх від сім’ї, зменшує імовірність статевих стосунків у колі близьких родичів, а отже, знижує ризик спадкових захворювань. Також змужніння відбувається через пошуки нових вражень, безоглядний ризик та імпульсивні дії. Підлітки дуже недовго можуть зосереджуватися на можливих наслідках своїх вчинків і зовсім не чутливі до загрози покарання. Причина в тому, що в них ще не визріла передлобна кора. Тому вони схильні потрапляти в залежність від різних речовин, які викликають у недозрілому мозку тривалі пошкодження.

Для початку пубертату потрібен цілий ряд хімічних змін. Ген KiSS1 кодує кісспептини, які виробляє гіпоталамус. Вони є тою рушійною силою, яка запускає статеве дозрівання. Ген KiSS1 має для цього настільки велике значення, що навіть кажуть «Puberty starts with a kiss» – пубертат починається з поцілунку (поцілунок англійською – kiss). Він був відкритий американськими вченими в Герші й названий за ім’ям найвідомішого продукту з цього міста «Hershey Chocolate Kiss» («Шоколадний поцілунок Герші»). У деяких людей буває мутація системи KiSS1, тому в них ніколи не настає статева зрілість.

Є ще й інші системи, що відіграють важливу роль у запуску пубертату. У жінок, наприклад, повинні накопичитися достатні запаси жиру, щоб під час вагітності дитині вистачало живлення навіть у голодні часи. Мозок заміряє кількість гормона лептину, який виробляють жирові клітини, і встановлює, чи достатньо жирової тканини. Брак резервів жиру, наприклад, через таке харчове порушення, як Anorexia nervosa (виснаження) або надмірні спортивні навантаження, спричинює брак лептинів, через який пубертат відкладається або взагалі не відбувається. Проте мутація гена лептину не тільки відкладає статеву зрілість, але й викликає страшне ожиріння. Мозок фіксує брак лептину і робить висновок, що бракує жиру. Тоді він вирішує, що на даний момент вагітніти занадто ризиковано і пубертат запускати не можна. Крім того, він стимулює об’їдання, щоб поповнити жирові запаси, навіть якщо жиру є достатньо, а в жировій тканині бракує тільки гормона лептину. Ще одна речовина, що гальмує настання пубертату в дітей, це гормон мелатонін, який походить із епіфізу, шишкоподібної залози. У нормі виділення цього гормона зменшується в процесі статевого дозрівання. Ми вже знайомі з гальмівною дією мелатоніну, відколи 1898 року Отто Гойбнер (Otto Heubner) описав випадок з одним хлопчиком, в якого пубертат почався в чотири з половиною роки. Він мав мозкову пухлину, яка роздавила епіфіз. Ще більше «пощастило» дівчинці Ґреетьє. У неї пубертат почався у віці трьох з половиною років. Але в неї не виявили пухлини в мозку. Їй штучно знижували рівень гормонів, аж поки їй не виповнилося дванадцять. Тоді пубертат почався знову, і зараз вона чудово почуває себе, навчаючись у гімназії. Є й протилежні випадки в пацієнтів, які мали надто високий рівень мелатоніну і вступили в період статевого дозрівання щойно після нормалізації рівня гормонів. Так само пубертат не відбувається при синдромі Каллмана. У нормі ембріональні мозкові клітини, відповідальні за збільшення кількості сексуальних гормонів, спочатку виникають там, де закладається ніс. Потім ці клітини мандрують вздовж нюхового нерва до гіпоталамуса. У пацієнтів із синдромом Каллмана цей процес порушено, так що мозкові клітини, які призводять до зростання рівня сексуальних гормонів, опиняються не на своєму місці. Тому ці пацієнти не вступають у пубертат, та ще й страждають на порушення нюху.

У той час, коли, на нашу думку, мозок ембріона та мозок підлітка не годяться ні на яку путню справу, у них відбуваються надзвичайно складні та делікатні зміни.