Читать книгу Іліада - Гомер - Страница 10

ПІСНЯ ДЕСЯТА

Оглавление

554] Відповідаючи, мовив йому Одіссей велемудрий:

555] «Несторе, сину Нелея, великая славо ахеїв! 556] Богові легко, як схоче того він, і кращих нам коней 557] Подарувати: боги-бо від нас набагато сильніші. 558] Ті ж, про які ти питаєш, мій старче, недавно прибулі 559] Коні фракіян. Вождя їх убив Діомед благородний 560] Й товаришів ще дванадцять із ним, полководців найкращих. 561] Біля човнів був тринадцятий нами убитий вивідач, 562] Той, що до табору нашого в розвідку шоломосяйний 563] Гектор послав його й інші старшини троянського війська».

564] Мовив це, й однокопитих за рів став прогонити коней 565] З радісним сміхом. Пішли з ним, радіючи, й інші ахеї. 566] А як до гожого всі добулися намету Тідіда, 567] Коней до жолоба скроєним добре з ременю повіддям 568] Там прив'язали, де й Діомедові коні стояли 569] Однокопиті й солодку, як мед, жували пшеницю, 570] А Одіссей у кормі корабельній Долонову зброю, 571] Скроплену кров'ю, сховав у належну пожертву Афіні. 572] Потім обидва вони, у хвилю морську увійшовши, 573] Піт обмивали рясний із литок, із шиї і стегон. 574] А як поринули в хвилю морську, од поту рясного 575] Тіло обмили вони і в грудях серця освіжили, 576] Ще й у купелях, обтесаних гладко, скупались обидва, 577] А, іскупавшись, оливою тіло своє намастили, 578] Й сіли обідать вони, і вино, наче мед той, солодке, 579] З повних черпали кратер, і зливання чинили Афіні.

Іліада

Подняться наверх