Читать книгу Storona - Illia Bolokhov - Страница 24
1. Наивность/Наївність
21
ОглавлениеА наш Євген
уже
за партой.
Урок истории
и вот
Стоит учитель
тонкий
знатно,
И мысль его
нещадно жжет.
Он протеже
Марії,
в школе
Второй историк,
молодой
С наукой
связанной
судьбою,
Он каждый день
идет на бой.
«Та ось кажу
я вам —
Бандера,
Як Володимир,
як Богдан
Хмельницький,
він
продовжив тему
Того хресту,
що Богом дан —
Це,
тобто рух
за Україну,
За незалежність
– боротьбу,
Яка триває
ще понині,
З якою я
в житті
теж йду[25]» —
Секунда паузы
и мигом
Євген учителю
вопрос
На встречу
движет
слово тихо,
Но четко,
не бубня
под нос:
«Дмитро Сергійович,
будь ласка,
У мене є
питання,
я…
Все ж
зрозуміти
дуже важко
Сьогодні що
за боротьба?
Країна
наша
незалежна
У нас
немає
ворогів[26]».
«З цієй
репризой
обережно![27]» —
Учитель
громко
надавил:
«Ця боротьба,
триває досі!
Вона була
і буде ще.
В колишніх
літах, в цьому
році.
Та ворогів
багато є.
Я пам’ятаю
рік четвертий,
Я пам’ятаю
листопад,
Коли
у Києві
нарешті
Ми вийшли
всі
як на парад.
Із помаранчевим
єднанням
Проти
бандитів,
москалів
Ми
показалися
здоланням,
Ми
у Європу
йшли в надрив.
Чому в надрив?
Є перепони…
Тому що є
минулість та —
Радянські
Сталінські
ікони,
Схід України,
як мета
Бути
з Росією
в обіймах,
Що катувала
гидко нас
Голодомором
так надійно,
Щоб все зламати,
кожен раз
Росія
буде
нас давити,
Тому
повинні
берегти
Цю незалежність —
наші квіти
І у Європу
далі йти![28]»
25
С укр. «Так вот говорю я вам – Бандера, как Владимир, как Богдан Хмельницкий, он продолжил тему того креста, что Богом дан – это, то есть движение за Украину, за независимость – борьбу, которая продолжается еще поныне, с которой я по жизни тоже иду»
26
С укр. «Дмитрий Сергеевич, пожалуйста, у меня есть вопрос, я… все же понять очень трудно. Сегодня что за борьба? Страна наша независимая У нас нет врагов»
27
С укр. «С этой репризой осторожно!»
28
С укр. «Эта борьба, продолжается до сих пор! Она была и будет еще. В бывших летах, в том году. И врагов много есть. Я помню год четвертый, я помню ноябрь, когда в Киеве наконец мы вышли все как на парад. С оранжевым единением против бандитов, москалей мы показались одоленье, мы в Европу шли в надрыв. Почему в надрыв? Есть преграды… Потому что есть прошлое это – Советские Сталинские иконы, восток Украины, цель быть с Россией в объятиях, что пытала гадко нас Голодомором так надежно, чтобы все сломать каждый раз, Россия будет нас давить, поэтому должны беречь эту независимость – наши цветы и в Европу дальше идти!
