Читать книгу Противоборчi Сили - Aldivan Teixeira Torres, Daniele Giuffre' - Страница 13

Минуло три дні з часу другого випробування. Це був ясний, сонячний i яскравий ранок п’ятницi.Сьогоднi вранцi, коли я дивився на горизонт, - до мене наблизилася незнайома жінка.

-Ти готовий? Шукай незвичайну подію в лісі і дій відповідно до своїх принципiв. Це твоє друге завдання.

– Авжеж, протягом трьох днів я так довго чекав на цей момент. Я думаю, що готовий.

Поспішно, я йду стежинкою, яка веде мене прямо до лісу. Мої кроки слідують в майже музичній каденції. Що фактично було цим другим випробуванням? Тривога охопила мене і мої кроки прискорилися в пошуках невідомої цiлi. Прямо попереду виник осередок на шляху, що розходився і відокремлювався. Але коли я добрався туди, на мій подив, біфуркація зникла, і я побачив таку сцену: хлопчик, якого тягнув дорослий чоловiк, голосно плакав. Емоції захлиснули мене за такої несправедливості, і тому я вигукнув:

— Вiдпусти хлопчика! Він менший за тебе і не може захистити себе.

— Я вiдаущу! Я вiдношуся до ньйого таким чином, тому що він не хоче працювати.

— Ти монстр! Маленькі хлопчики не повинні працювати. Вони повинні вчитися і бути добре освіченими. Відпусти його!

— Що ти менi зробиш?

Я повністю проти насильства, але в цей момент моє серце просило мене вiдреагувати на цей шматок лайна. Дитина повинна бути звільнена.

Обережно, я вiдштовхнув хлопчика подалі від грубiяна і потім почав бити чоловiка. Ублюдок відреагував і завдав мене кілька ударів. Один з них влучив менi в соняшне сплiтiння. Світ закрутилося і сильний проникаючий вітер охопив мене: білi і сині хмари разом iз швидкими птахами вторглися в мою голову. У той момент здавалося, все моє тіло пливло по небу. Слабкий голос покликав мене здалеку. В другий момент це було так, нiби я йду крiзь двері: одна за одною, як перешкоди. Двері були добре замкнені, і треба зробити значну кількість зусиль для їх відкриття. Кожні двері приводили до зали або святилища, по черзі. У першому залі я побачив молодих людей, одягнених в білі одежi, що зібралися навколо столу, на якій, в центрі, була відкрита Біблія. Це були дiви, обранi до царювання в майбутньому світi. Сила виштовхнула мене з кімнати, і коли я відкрив другі двері, врешті-решт я потравив в перше святилмше. Біля вівтаря палали ароматичні палички з проханнями бідних Бразилії. Справа стояв священик i голосно молилився; раптом почав повторювати: Провидець! Провидець! Провидець! Поруч iз ним були дві жінки з білих сорочках. На них було написано: Можлива мрія. Все почало темнити, і коли я отримав модживiсть пiдвестися, мене було жорстко виволочено і з такою швидкiстю, що в мене виникло легке запаморочення. Я відкрив третi двері і цього разу побачив зiбрання людей: пастор, священик, буддист, мусульманин, спіритуаліст, єврей і представник африканських вірувань. Вони стояли колом, а в центрі палало вогнище і його полум'ям викладено ім'я, "Об’єднання народів і шляхи до Бога. " Врешті-решт, вони обнялися і покликав мене до групи. Вогонь перейшов з центру, остановився на моїй руці і написав слово "навчання " полум’я було чистим і не пекло. Група розiйшлася, вогонь погас і мене знову було виштовхано iз кiмнати де я відкрив четвертш двері. Друге святилище було зовсім порожнім, і я підійшов до вівтаря. Я став на коліна в пошані до Благословення Таїнства, взяв папір, що знаходився на підлозі, і я написав своє прохання. Я склав папір і поклав його до ніг зображення. Голос, який був далеко, поступово став яснішим і різким. Я залишив святиню, відкрив двері і, нарешті, прокинувся. Бiля мене була хранитель гори.

. -Так ти не спиш. Вітаю! Ти виграв друге випробування. Друге випробування полягало в тому, щоб дослідити твою здатність до себе та твої дії. Два шляхи, які представляють собою "Протидiючi сили", стали одним, і це означає, що ти повинен йти правильним шляхом, не забуваючи про знання, яке ти маєшь, коли зустрiнешся iз нечестивими. Твоє ставлення врятувало дитину, незважаючи на те, що він не потребував цього. Вся ця сцена була моєю власною душевною проекцією, щоб оцінити тебе. Ти прийняв правильний підхід. Більшість людей, коли стикаються зі сценами несправедливості, воліють не втручатися. Упущення є серйозним гріхом, і людина стає співучасником злочинця. Ти вiддав себе так, як Ісус Христос вiддав себе за нас. Це урок, який ти запам’ятаєшь на все життя.

- Дякую за твої привiтання. Я завжди буду за тих, хто був покинутий. Те, що мене бентежить, - це духовний досвід, через який я пройшов раніше. Що це означає? Чи могли б ви пояснити це мені, будь ласка?

-Ми всі здатні проникати в інші мири через думку. Це те, що називається астральною подорожжю. Є де-кілька експертiв у цьому питаннi. Те, що ти побачив, може бути пов'язане з твоїм майбутнім або майбутнiм іншої людини, ти ніколи не знаєш.

-Я розумію. Я піднявся на гору, виконав перші два завдання, і я мушу духовно зростати. Я думаю, що незабаром я буду буду готовий зіткнутися з печерою відчаю. Печера, яка робить чудеса та, де мрії стають глибшими.

-Тобi треба виконати треттє, і я скажу тобі, що це завтра. Чекай на інструкції.

- Так, Генерал. Я iз нетерпінням чекаю. Це Дитя Боже, як ви мене назвали, дуже голодна і приготує суп пізніше. Вас запрошено, мадам.

- Чудово. Я люблю суп. Я використаю це в своїх інтересах, щоб краще пізнати тебе.

Дивна леді пiшла і залишила мене на самоті з моїми думками. Я пiшов у ліс пошукати інгредієнти для супа.