Читать книгу Противоборчi Сили - Aldivan Teixeira Torres, Daniele Giuffre' - Страница 15

Починається новий день. Свiтає, ранковий вітер пестить моє волосся, птахи та комахи святкують, і рослинність, здається, перероджується. Це відбувається щодня. Я протираю очі, вмиваюся, чищу зуби і приймаю ванну. Це моя рутина перед сніданком. Ліс не надає ні переваг, ні варіантів. Я не звик до цього. Мама розбалувала мене: вона приносила менi каву. Я снідаю у тиші, але щось бентежить мене. Яким буде третє і остаточнє випробування? Що станеться зі мною в печері? Є так багато запитань без відповідей, це пантиличить мене. Ранок продовжується, і разом з ним у мене продовжуються серцебиття, страхи і озноб. Хто я зараз? Звичайно, не такий самий. Я піднявся на священну гору, шукаючи долю, якої я навіть не знав. Я знайшов хранителя і відкрив нові цінності, і світ, більший, ніж я собі уявляв його раніше. Я пройшов два випробування, і тепер зосталося третє. Лякаюче треттє випробування, яке було далеким і невідомим. Листя навколо хатинки трохи рухається. Я навчився розуміти природу та її сигнали. Хтось наближається.

-Привiт! Ти там?

Я пilстрибнув, змінив напрямок свого погляду і побачив таємничу фігуру хранителя. Вона виглядає щасливішою і навіть квiтучою, незважаючи на її очевидний вік.

- Я тут, як бачите. Які новини ви принесли мені?

- Як тобi вiдомо, сьогодні я прийшла, щоб оголосити про треттє і останнє припробування. Воно відбудеться на сьомий день твого перебування тут, на горі, тому що це максимальний час для того, щоб смертний залишався тут. Це просто і складається з наступного: вбий першого чоловіка чи звіра, якого зустрінеш при виході з хатинки того самого дня. В іншому випадку, в тебе не буде права увiйти в печеру, яка надає найглибші бажання. Що скажеш? Чи це не так вже i легко?

-Як так? Вбити? Чи я схожий на вбивцю?

- Це єдиний спосіб ввійти в печеру. Підготуй себе, бо там всього два дні і ...

Землетрус з величиною 3,7 на шкалі Ріхтера трусить всю вершину гори. Тремор лишає менi запаморочення, і думаю, що зараз я втрачу свiдомiсть. Все більше і більше думок приходить на ум. Я відчуваю, як моя сила ослаблюється і нiби наручники, якi міцно стискають мої руки і ноги. У мить я бачу себе рабом, працюючим в полях, де панують господарi. Я бачу кайдани, кров і чую плач своїх супутників. Я бачу багатство, гордість і зраду полковників. Я також бачу крик свободи та справедливості для пригноблених. О, який світ несправедливий! Коли де-які отриають все, - інші залишаються гнити, забуті. Наручники зламано. Я частково вільний. Мені все ще зневажають, ненавидять і ображають. Я все ще бачу зло тих білих людей, які називають мене "ніггером". Я все ще відчуваю себе нижчим. Знову чую крики галасу, але тепер голос ясний, різкий і знайомий. Тремор зникає, і я поступово повертаюсь до свідомостi. Хтось піднімає мене. Ще трохи очмнiло, вигукую:

-Що сталося?

Хранитель, у сльозах, не може знайти відповіді.

- Сину мій, печера тiльки-но зруйнувала іншу душу. Будь ласка, пройди треттє випробування та переможи це прокляття. Всесвіт змовився за твою перемогу.

- Я не знаю як перемогти. Тільки світло Творця може висвітлити мої думки та мої дії. Я ручаюся: я не збираюся так легко вiдступати вiд своєї мрії.

- Я вiрю в тебе і в освіту, яку ти отримав. Удачи, Дитя Боже! До зустрічі!

Сказавши це, дивна леді відійшла і розчинялася в клубi диму. Тепер я був один, і треба було готуватися до останнього випробування.