Читать книгу 13 ключів до розуміння себе, свого оточення та своїх стосунків - Анна Просветова - Страница 4
Частина 1. Яка дає ключі до розуміння себе
Ключ Перший. Який допоможе тобі подивитися на себе з іншого боку
ОглавлениеОтже, до справи.
ЩО ТОБІ В СОБІ НЕ ПОДОБАЄТЬСЯ? ЧИ Є В ТЕБЕ «УЛЮБЛЕНІ» КОМПЛЕКСИ?
Наприклад, у дитинстві мені страшенно не подобався мій лоб, бо я вважала його надто високим. І ніс. Певна річ, ніс. Майже кожній дівчинці не подобається її ніс. Мій теж був надто «довгий», «нерівний», «некрасивий», тож через нього я дуже комплексувала.
Якось ми їхали з подружкою у трамваї, за нами сиділи незнайомі хлопці. Вони заходилися кепкувати з нас, недобре жартувати. Напевне, у такий недолугий спосіб вони намагалися привернути нашу увагу, або ж грубі жарти на адресу дівчат були нормою в їхніх сім’ях. Так чи йнак, а вони поводилися дуже зухвало.
Просто нам у спини сипали неприємними фразами на штиб: «Ой, а ця капловуха», «А обидві вдягнені, як жебрачки!». А найжахливіше прозвучало, коли я трохи повернула голову в їхній бік. Один із них на весь вагон вигукнув: «Оце так шнобель!», певно, маючи на увазі мій ніс. Зі сльозами на очах я вибігла з вагона на найближчій зупинці. Це було дуже боляче й прикро!
Тоді, у свої 13—14 років, я ще не знала, що наше обличчя змінюється приблизно до 22—23 років. Що і кістки, і хрящі, і м’які тканини на обличчі формуються поступово. І що за кілька років я взагалі забуду про те, що в мене якийсь «не такий» ніс. Тієї миті я страшенно спантеличилася, адже мені було дуже прикро, що я така потвора і що всі це бачать.
Знаєш, що я робила, щоб якось приховати цей комплекс? Я зосередилася на своїх талантах, здібностях, навичках.
Я з головою поринула у творчість.
Адже мольберту і фарбам було байдуже до мого носа; балеткам та паркету було начхати, якої форми мій лоб; а папір і ручка не переймалися тим, чи ношу я окуляри. До речі, я мала ще й поганий зір і змушена була ходити в некрасивих окулярах.
Уявила собі картину? Так от, розвиваючи свої таланти і намагаючись не зважати на зовнішність, я й сама не помітила, як зникли всі мої проблеми. Тобто я не перенеслась в інше тіло, воно залишилося моє, рідне. Але певної миті я припинила бачити в ньому такі жахливі недоліки.
А найбільший секрет мені відкрився трохи згодом. Виявляється, якщо я не помічаю недоліків у собі, не акцентую на них уваги, то й інші їх не бачать! Тоді я зрозуміла найважливішу істину про свій вигляд:
Я можу бути такою, якою Я себе бачу, і тоді всі мене сприйматимуть так, як хочу Я!
Однак це прийшло не одразу. Бо спершу мене поглинули мої ж обмеження. Як так сталося, що я, попри всі свої страхи і комплекси, стала «зіркою» класу й школи, виграла безліч шкільних конкурсів, була постійною ведучою всіх шкільних заходів? Як мені з часом вдалося влаштуватися на радіо, стати телеведучою, працювати з найвідомішими персонами нашої країни, дружити зі знаменитостями і самій бути дуже успішною і реалізованою дівчиною? У цьому розділі книжки поговорімо про секрети підвищення самооцінки, впевненості в собі та любові до самої себе.
Спершу маю тебе запитати:
В ЧОМУ ТВОЯ УНІКАЛЬНІСТЬ?
Саме так, унікальність – не менше. Що в тобі є такого, чого точно немає ні в кому іншому? І не квапся з відповіддю: «Нічого немає». Бо таки є. І дуже важливо це усвідомити. Усвідомити, що не буває кращих чи гірших дівчат, вродливих чи потворних. Все залежить од сприйняття, вподобань. Але кожна з нас у чомусь унікальна. В однієї – надзвичайні очі та почуття гумору, в другої – ямка на щоці та неперевершений оптимізм, у третьої – дивовижне волосся і безмежна доброта. Адже важливі не лише зовнішні характеристики, а й внутрішні, чи не так? То повернімося до запитання. В чому полягає твоя унікальність?
Це буде наше з тобою перше практичне завдання.
Отже, розгортай свій записничок, бери ручку і готуйся складати перелік своїх унікальних особливостей.
Як його складати? Та як тобі заманеться! Можна щодня знаходити по одній Унікальній Особливості. Оцінювати її, насолоджуватися нею, аналізувати. Спостерігати, як чудово вона проявляється в тобі. І додавати до свого списку. А можна одразу виявити в собі десяток дивовижних особливостей, додати їх до свого списку і потім щодня нагадувати собі, спостерігати, як вони позначаються на твоєму повсякденному житті.
Наприклад, ти подивилася зранку в дзеркало і помітила, що в тебе дивовижні, густі і довгі вії. Додай це до списку! І насолоджуйся своїми віями, час від часу дивися на них у дзеркало, красиво опускай їх або зроби пару класних фотографій, на яких вони будуть особливо виразні. Пишайся ними, це дарунок природи тобі, і ти маєш право радіти йому!
Що далі? Наприклад, тобі вдається римувати слова. Ти вмить добираєш десяток співзвучних слів, або експромтом складаєш гумористичні віршики. Чудово, тож ти маєш поетичний талант, занотовуй його до свого списку! Намагайся якомога частіше використовувати його і радій із цього приводу.
В школі сталася смішна ситуація, а ти її описала у трьох рядках кумедного віршика. Вдома виник певний казус, а ти розсмішила своїх домашніх вдалим веселим віршиком.
І так тобі слід робити з кожною своєю особливою навичкою, здібністю чи зовнішньою рисою. Нехай список зростає, відкривай у собі дедалі нові якості. І що більше ти їх виявлятимеш, то вищою буде твоя самооцінка. І швидше здиміють усі твої комплекси. Важливо запам’ятати просту річ:
Наші комплекси множаться тому, що ми надто переймаємося думкою оточуючих.
Що вони скажуть про мою ходу, що подумають про мій голос, як відреагують на мою усмішку?
Щоб перемогти комплекси, треба зосередитися на собі, а не на думці оточуючих. Зайнятися собою, а не намагатися догодити комусь. Розвиватися, а не підганяти себе під чиїсь стереотипи. Тоді у твоїй свідомості просто не залишиться місця для комплексів та знецінювання себе.
ВПРАВА
«ПЕРЕЛІК МОЇХ УНІКАЛЬНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ»
1. Знайти в собі чудову рису зовнішності чи характеру.
2. Додати її до переліку.
3. Проаналізувати, як вона позначається на твоєму житті. Не забувати про неї, з радістю спостерігати, як вона проявляється в тобі.
4. Провести подібний алгоритм із кожною своєю унікальною здібністю.
І що далі? Адже можна щодня зображати Королівну перед чарівним дзеркалом і переконувати себе, що «я на світі наймиліша, найгарніша, найбіліша», але так і не повірити в себе, так і не навчитися любити й цінувати себе такою, якою ти є.
А чому? Тому що ми живемо не в вакуумі, кожну з нас оточують люди, і наша свідомість навчила нас порівнювати себе з іншими людьми. З одного боку, це нормально, адже все у нашому житті відносне. І кожну людину, подію, явище, ми можемо оцінювати лише порівнявши з чимось іншим.
Це можна зрозуміти на простому прикладі. Якщо ти зануриш руки у воду кімнатної температури, то не зможеш зрозуміти, яка вона – холодна чи тепла. Це буде просто вода невизначеної середньої температури. Якщо ж ти спершу потримаєш руки в холодній воді, а потім опустиш їх у воду тієї ж кімнатної температури, то вона здасться тобі теплою. А якщо навпаки потримаєш руки в гарячій воді, то після неї вода кімнатної температури тобі видасться прохолодною.
Такі експерименти психологи проводили, щоби довести, що сприйняття у нашій свідомості – відносне й будується на порівнянні з чимось. Оцінка «10» – добра порівняно з «6», але не досить добра порівняно з «12». Третє місце на конкурсі – круто порівняно з поразкою, але погано, якщо порівняти з першим місцем. І ми звикли навіть себе оцінювати, порівнюючи з кимось. Тобто ми думаємо:
«Окей, я вродлива порівняно з найпотворнішою людиною на землі, але порівняно з супермоделлю я дуже негарна!»
І от саме цієї миті ми потрапляємо до жахливої пастки нашої свідомості.
ДО ПАСТКИ ПОРІВНЯННЯ.
І полягає вона в тому, що з ким би ми не порівнювали себе, порівняння завжди буде не на нашу користь.
Порівнюючи себе з іншою дівчиною, ми обов’язково знайдемо переваги в ній і недоліки в собі. Тим паче, що порівнюємо ми себе не з сусідкою чи однокласницею, а обов’язково із зіркою Інстаграма, супермоделлю, відомою акторкою чи співачкою. І от тут Пастка Порівняння спрацьовує на повну! Адже ми ніколи не бачимо цю зірку в реальності, в її домашньому середовищі, без мейкапу та зачіски. Ми дивимося на її фото у журналі або в стрічці новин, на кадри після фотошопу, на ідеально оброблені знімки, і думаємо, що в житті ці люди бездоганні. А ми – ні!
І починаються страждання:
«О, боже, я недосить вродлива!»
Але скажу тобі по секрету, як людина, яка дуже часто буває у спільних із зірками екрана та сцени гримерках.
Вранці, без макіяжу та зачіски, без фотошопу і професійного фотографа, всі зірки мають вигляд звичайних людей.
Сонні, з прищиками на обличчі, складочками на животику. Без накладних прядок їхнє волосся таке ж, як і в кожної дівчини. Без спеціальних масок та фішок гримерів їхні обличчя – звичайні, нормальні обличчя живих людей, а не іншопланетних ідеальних істот без пор і сальних залоз. Масова культура диктує свої закони. Всі обличчя мають бути як у ляльки, тіла – немов у скульптур, а до мізків і характеру масова культура жодних вимог не виставляє. Тому всі дівчата переймаються своєю зовнішністю, вважають, що вони недосить гарні. А ті, хто не звик надто напружувати свій інтелект, просто сліпо прямують за модою і намагаються будь-що скидатися на своїх кумирів.
Вони забувають лише одне:
НЕМОЖЛИВО ЗМАГАТИСЯ З НЕРЕАЛЬНИМ ОБРАЗОМ.
А образ у журналі чи в інсті – нереальний. Його немає насправді. Це просто картинка, командна робота стиліста, фотографа, ретушера і моделі. І не можна порівнювати себе, реальну, живу, з образом, який існує лише в цифровому форматі.
ЩО Я ТОБІ ПРОПОНУЮ?
Адже без порівняння ми навряд чи зможемо обійтися, бо надто вже наш мозок любить підкидати ці задачки. І лишається лише одне: порівнювати себе… з собою ж самою!
ЩО ЦЕ ОЗНАЧАЄ?
Це означає, що ми можемо порівнювати себе з собою ж у минулому. І, відштовхуючись від цього, планувати свій розвиток.
Тож я пропоную тобі наступну практику.
ШКАЛА ОСОБИСТИХ ПОКРАЩЕНЬ
Для початку тобі треба визначити, що ти хочеш змінити в собі, в чому прагнеш розвиватися. Це можуть бути як зовнішні характеристики, так і навички, вміння, здібності.
Наприклад, у моїй шкалі особистих покращень (так, я її також маю) є пункти, що стосуються моєї фізичної форми (хочу надати рельєф м’язам, навчитися підтягуватися та сісти на шпагат) і моїх здібностей (вдосконалити англійську, вивчити специфіку просування каналів YouTube і трохи навчитися грати на гітарі). Звичайно, якщо я порівнюватиму себе з чемпіонкою з боді-фітнесу та віртуозом гри на гітарі, я лише додам собі комплексів та знищу будь-яку рішучість бодай щось робити в цьому напрямі.
Тому я порівнюватиму себе із собою ж.
Я відмічаю свій реальний рівень у всіх цих пунктах. І щотижня, щомісяця, раз на півріччя я відмічаю свої покращення, свій особистий прогрес.
Пропоную і тобі скласти власну Шкалу Особистих Досягнень. Весь фокус роботи з цією технікою полягає в тому, що ти не помічаєш невеличких змін у повсякденному житті. І тебе не надто тішать дрібні кроки. А ця шкала допомагає помічати й фіксувати навіть невеличкі проміжні результати.
Ну а особливу втіху ти відчуєш тоді, коли через певний час порівняєш стартовий показник із фінальним результатом.
І завдяки цьому ти усвідомиш важливість цінування і шанування навіть дрібних змін. Із них зрештою і складається великий результат.
Таку систему часто використовують спортсмени для відстеження результатів та налаштування себе на досягнення кращих результатів.
ТАК МАЛЕНЬКІ КРОКИ СКЛАДАЮТЬСЯ У ВЕЛИКИЙ ШЛЯХ.
