Читать книгу Дари недосконалості. Як полюбити себе таким, який ти є - Брене Браун - Страница 12

Кохання – це найважливіше почуття у нашому житті, це пристрасть, за яку ми готові битися або загинути, але, попри це, ми не вважаємо за потрібне замислюватися над дефініціями. Без визначень ми навіть не можемо безпосередньо говорити або думати про нього.

Діана Акерман

Кохання і душевна близькість – невід’ємна складова людського життя. Коли я проводила інтерв’ю, то зрозуміла, що жінок і чоловіків, які відчувають глибоке почуття кохання і душевної близькості, від тих, хто цього лише прагне, відділяє лише одне-єдине. Це одне-єдине – віра у власну цінність. Усе просто і складно водночас: якщо ми хочемо уповні відчувати кохання і близькість, то повинні вірити, що гідні любові і взаєморозуміння.

Коли ми зможемо забути, що думають про нас інші люди, і прийняти своє життя, ми віднайдемо власну цінність – почуття, що ми самодостатні такі, якими є, і заслуговуємо на кохання та душевну близькість. Якщо ж ми марнуємо життя, намагаючись віддалитися від усього, що не вписується в наше уявлення про те, якими ми мали би бути, то не вчимося на помилках, а метушимося, доводячи власну спроможність, постійно щось вдаючи, вдосконалюючись, догоджаючи комусь і переконуючи інших у своїй цінності. Наше відчуття самодостатності – критично важлива складова досягнення кохання і душевної близькості – живе всередині нас.

Найвагоміший виклик для більшості з нас – це повірити в те, що ми гідні цього зараз, у цю мить. Гідні без жодних передумов. Так, багато хто з нас усвідомлено склав довгий перелік передумов для кохання / несвідомо повірив у нього / дозволив себе переконати в його істинності:

• Я буду гідною кохання, коли схудну на десять кілограмів.

• Я стану гідною кохання, якщо завагітнію.

• Я стану гідною людиною, якщо зможу позбутися алкогольної залежності.

• Я стану гідною людиною, якщо всі вважатимуть мене хорошим батьком.

• Я стану гідною людиною, коли зможу заробляти на життя творчістю.

• Я стану гідною людиною, якщо врятую свій шлюб.

• Я стану гідною людиною, якщо знайду чоловіка чи дружину.

• Я стану гідною людиною, якщо батьки нарешті схвалять мій життєвий вибір.

• Я стану гідною кохання, якщо він зателефонує мені і запросить на побачення.

• Я стану гідною людиною, якщо зможу виконати всі поставлені завдання і виглядатиму так, ніби зробив це завиграшки.

Ось що є справжньою суттю життя у злагоді з собою – ви вже гідні. Жодних «якщо». Жодних «коли». Ви гідні кохання і душевної близькості вже зараз. Саме у цю хвилину. Такими, якими ви є.

Окрім того, щоб викинути з голови оці всі «якщо» і «коли», ще однією важливою складовою прийняття власного життя і впевненості у власній самодостатності є розуміння того, що таке кохання і душевна близькість. Як не дивно, хоч ми їх відчайдушно потребуємо, але рідко говоримо про те, чим вони насправді є і як виявляють себе. Придивімося до них уважніше.

Визначення кохання і душевної близькості

Я роками уникала у своїх дослідженнях слова «кохання», тому що не знала, яке визначення йому дати, і не була впевнена, що фраза «Ну, ти в курсі, кохання» буде придатною. Я також не могла покластися на цитати або слова з пісень, як би сильно вони мене не надихали і якими би правдивими не здавалися. Не для цього я стала науковцем.

Як би сильно ми не потребували і не прагнули кохання, ми не марнуємо часу на розмови про те, що воно означає. Подумайте про це. Ви можете щодня говорити «Я кохаю тебе!», але коли востаннє ви серйозно обговорювали з кимось значення цього слова? У такому сенсі кохання – це віддзеркалення сорому. Ми відчайдушно опираємося сорому і не бажаємо про це розмовляти. Однак єдиний спосіб його позбутися – поговорити про нього. Можливо, нас лякають такі теми, як кохання і сором. Більшості з нас подобається відчуття безпеки, визначеності та ясності. Сором і кохання вкорінені у вразливість і ніжність.

Душевна близькість – це ще одна тема, невід’ємна від людського буття, але її рідко обговорюють.

Більшість із нас уживають терміни «влитися в товариство» і «стати близькими» як взаємозамінні. І, як і багатьом із вас, мені добре вдається «вливатися». Ми точно знаємо, як виборювати схвалення і сприйняття. Ми знаємо, що вдягати, про що говорити, як зробити людей щасливими, про що краще не згадувати – ми вміємо змінювати забарвлення, наче хамелеони, кілька разів на день.

Один із найбільших сюрпризів цього дослідження – відкриття, що «вливання» і близькість – це різні речі. У першому випадку йдеться про те, щоб оцінити ситуацію і стати тим, ким потрібно, щоб нас прийняли. Близькість натомість не вимагає, щоб ми змінювалися; вона вимагає від нас бути самими собою.

Перш ніж поділитися з вами своїми визначеннями, я би хотіла висвітлити три моменти, які я називаю істинами.

Кохання і близькість завжди залишатимуться непевними. Хоча зв’язки з людьми і близькі стосунки – це найважливіші складові життя, ми просто не здатні точно їх визначити. Подібні концепції не перенести на бланки із заздалегідь запропонованими відповідями. Стосунки і зв’язки між людьми зав’язуються у площині, непідвладній визначенням, у площині, яку ми ніколи уповні не дослідимо і не зрозуміємо. Кожен, хто наважується пояснити кохання і близькість, від усієї душі сподівається відповісти на питання, на яке не існує відповіді. І я також.

Кохання і близькість нерозривно пов’язані між собою. Одне з найдивовижніших відкриттів під час мого дослідження – це те, що певні терміни крокують пліч-о-пліч з іншими. Я не можу розділити поняття кохання і близькості, тому що коли люди розповідали про одне, вони завжди згадували інше. Те саме стосується понять радості і вдячності, про які я писатиму далі. Коли емоції або переживання так тісно переплетені в розповідях людей, що оповідачі не згадують одне без іншого, це не випадковий збіг; це навмисний союз. Кохання і близькість нерозривно пов’язані між собою.