Читать книгу Збірка перша «мандрівки серця» - Диана Ляшук - Страница 7

Почуття застилають нам лице

Як розібратись у собі- пізнати себе

І як знати що завтрашній день принесе

І що доля що до нас прийме,

Чи доброю звісткою нас торкнеться

Чи лихою долею озветься?

І як до істини прийти,

Коли не можеш ніяк її знайти?

Як серцю не піддатись гріху,

Не впасти у безумство- не впасти у пітьму?

Усе ми хочем та не все нам можна,

Така вже правда життя,

Коли ми хочем пізнати мудрість- її нема,

Не можем її вловити

І не можем час спинити,

Щоб щось повернути та змінити,

Тож потопаємо в гріхах і далі будем тліти!

А краще було би щось міняти вже зараз, у цей час

Щоб в душі нашій переможний вогонь не згас.

А де той порятунок, де світло, де добро,

Де перемога: ох якби ж воно те благо зійшло

І навчило нас, у вирі танцю закружило

Й свободу нам би принесло!

А шлях тернистий не завжди приносить те, що хочем,

До кращого іти через страждання й біль не всі ми можем,

Але вибору нема: або добро або зло,

А з вибором приймаєм плід що воно принесло,

Тож кожен своє і отримує і гріх у буйство впадати,

А треба розуміти, що доведеться наслідки вибору приймати!