Читать книгу Збірка перша «мандрівки серця» - Диана Ляшук - Страница 9

Квіти з раю

З твого прекрасного краю.

Навесні квітку мені ти подарував,

Червону троянду кохання зірвав,

Нею мене ти очарував

І закохав мене в себе,

Тепер не можу жити без тебе

Втім як і ти не можеш жит без мене.

Здавалося ніби час зупинився,

В серце моє ти пронизався.

В серце тричі постукав- душу покликав,

Золотом і діамантами обсипав.

І стан речей потроху мінявся,

Ще більше в мене ти закохався.

Пропозицію мені ти зробив

Та й з обручкою поспішив,

Весілля пишне відгуляли,

Ноги всі собі станцювали

І до самої смерті горя не знали.