Читать книгу Чому зебри смугасті? Серйозні питання від маленьких людей, на які відповідають великі люди - Джемма Элвин Харрис - Страница 44

запитує Анджеліна, 6 років

Професор Джон Веллс, фахівець із фонетики, відповідає:

У тварин, на відміну від людей, немає своєї мови. Натомість вони вокалізують, тобто видають різні звуки: собаки гавкають, коти нявкають, вівці бекають, корови мукають, птахи цвірінькають. Вокалізація не є мовою, хоча й виконує роль засобу спілкування.

Якщо тобі коли-небудь доводилося спостерігати, як тренують вівчарок, то ти вже знаєш, що собак можна навчити виконувати доволі складні голосові команди. Однак вони не ладні нам відповідати. Ти не можеш, повернувшись із прогулянки й запитавши у свого песика «Чи хтось телефонував, поки мене не було?», почути у відповідь: «Так, телефон дзвонив, але я не брав слухавку, а ще хтось стукав у двері».

Різні породи собак гавкають по-своєму, ба навіть можливо впізнати гавкіт окремої собаки так само, як ми впізнаємо за голосом людей. Однак собаче гавкання не залежить від того, де собака зростала, з ким товаришувала чи до якої школи ходила – саме такі чинники впливають на формування того чи іншого акценту.

Учені виявили, що в різних океанах кити вокалізують по-різному, а закличний щебет деяких видів птахів різниться залежно від місцезнаходження. Тому, імовірно, можна сказати, що кити та пташки мають свої місцеві «акценти» чи «діалекти». З домашніми коровами та вівцями все інакше. Місця, де вони зростають та проживають, обирають їхні господарі.

Кілька років тому в газети потрапила історія про корів із Сомерсету, які буцімто мукали з характерним західним акцентом. Однак пізніше з’ясувалося, що історія була вигадана в рекламних цілях для місцевої молочно-сирної компанії. Наскільки нам відомо, мукають корови із Сомерсету аж ніяк не інакше, ніж корови з Йоркширу чи Норфолку.