Читать книгу Наш творчий мозок - Дік Свааб - Страница 44

На задній частині ока розташована сітківка (retina), в якій відбувається перша обробка візуальної інформації. По центру жовтої плями (macula lutea) міститься fovea (ямка), єдина ділянка сітківки, якою ми бачимо найгостріше. Це все завдяки тому, що тут густота колбочок (клітин, що сприймають колір) найвища. Під командуванням стовбура головного мозку наші очі систематично сканують поле зору, щоб передати нові, важливі для нас картинки – «на розгляд» до місця найгострішого зору, fovea. Око рухається за визначеними схемами блискавично туди-сюди. Такі маленькі рухи очей (мікросакади) можуть породити ілюзію руху. На них скероване оптичне мистецтво (Optical Art, або Opart), мистецька форма, яка послуговується оптичними ілюзіями. Прикладом цього феномену можуть бути рухи очей під час сприйняття кіл із картини Айсії Левіант «Еніґма».

Анатомія ока з fovea. Fovea centralis – ямка по центру жовтої плями (macula lutea) сітківки (N). Це ділянка найгострішого зору (NII+ очний нерв, L = кришталик)

Оскільки ми завжди гостро бачимо лише маленьку частинку й ніколи не охоплюємо ціле, наше око через це постійно рухається і корегує гостроту зору, тож нашу візуальну систему можуть легко збити з пантелику найрізноманітніші фігури, наприклад трикутник Пенроуза. Мауріц Ешер (1898–1972) щиро користався такими особливостями нашої візуальної системи, зокрема, у своєму творі «Відносність», де зображено сходи, якими можна підійматися в обох напрямках. Прообразом цих сходів, без сумніву, стали сходи молодшої школи Арнґейма, куди ходив Ешер.