Читать книгу Твори для дітей Вибране - Дмитро Павличко - Страница 11

Вилізла мурашка на лопух,

Подивилась весело навкруг:

   – Скільки тут повітря і тепла,

Я ж, дурненька, в бур’яні жила.

Вилізла мурашка на ромен,

Мовби крила виросли з рамен:

   – Що за диво – пелюстки в росі,

   – Як могла я жить на лопусі!

Вилізла мурашка на таріль

Соняха, що сяяв серед піль:

   – Боже, скільки золота й зерна!

   – Що ромен? Билиночка сумна!

Вилізла мурашка на сосну,

Глянула в далечину ясну:

   – Піді мною цілий світ лежить —

   – Як могла я на бадиллі жить!

Над сосною чорна хмара йшла,

Срібний дощик по землі тягла.

А мурашка крикнула: – Зажди! —

І взялась за ниточку води,

Вилізла на хмару і лягла

Біля сонця, горда, хоч мала.

   – Як могла я жити на сосні,

Коли сонце впорівень мені!

Розійшлася хмара дощова —

Вниз летить мурашка ледь жива.

Де вона – дарма питаєш ти,

Вже її нікому не знайти!