Читать книгу Нові пригоди славетної п’ятірки - Энид Блайтон - Страница 6

Після обіду четверо дітей пішли нагору, в спальню хлопців, і розстелили полотнину на столі. На площині тканини подекуди кострубатими друкарськими літерами були написані якісь слова. Було умовне зображення компасу з літерою «E», що означала схід. Крім того, вирізнялося вісім схематичних квадратів, а в центрі одного з них стояв хрестик. Усе це виглядало дуже загадково.

– Знаєте, здається, це латинські слова, – сказав Джуліан, намагаючись прочитати їх. – Але я не можу правильно їх прочитати. А якби й прочитав, однаково не зрозумів би, що вони означають. Шкода, що ми не знаємо когось, хто розібрав би цю латину.

– Може, твій батько прочитає, Джорджо? – запитала Енн.

– Гадаю, так, – відповіла Джорджа. Але ніхто не схотів йти з цим до дядька Квентіна. Він міг забрати в них незвичний старовинний клапоть. Міг зовсім забути про нього, або й спалити. Вчені зазвичай диваки.

– А як щодо пана Роланда? – запитав Дік. – Він же учитель. Знає латину.

– Ні, ми не будемо звертатись до нього, поки не взнаємо про нього трохи більше, – обережно мовив Джуліан. – На вигляд він свійський і милий, а там хтозна. От морока… і як же кортить розшифрувати ці написи!

– Угорі можна розрізнити два слова, – сказав Дік і спробував їх вимовити. – VIA OCCULTA. Джуліан, що, на твою думку, вони означають?

– Єдине, що, на мій погляд, вони можуть означати, – це «Таємний шлях», або щось таке, – сказав Джуліан, наморщивши чоло.

– Таємний шлях! – вигукнула Енн, і очі їй спалахнули. – Чудово, якщо так. Таємний шлях! До чого ж цікаво! А що за таємний шлях це може бути, Джуліане?

– Звідки я знаю, дурнятко? – відповів Джуліан. – Я навіть не впевнений, що ці слова дійсно означають Таємний шлях. Це просто мій здогад.

– Але якщо це слова означають саме це, – зауважив Дік, – то на полотнині мали б бути вказівки, як його знайти, що б під ним не малося на увазі. Ох, Джуліане, прикро, що ми не можемо до пуття прочитати написане! Ну спробуй ще. Ти ж латину знаєш краще за мене.