Читать книгу Приборкай своїх драконів. Як перетворити недоліки на переваги - Хосе Стивенс - Страница 29

Перша стадія. Немовля.

Друга стадія. Малюк, який вчиться ходити.

Третя стадія. Дитина.

Четверта стадія. Підліток/юнак.

П’ята стадія. Дорослий.

Шоста стадія. Мудрий старий.

Сьома стадія. Наставник.

Стадія перша: немовля

Характеристики:

Вік: від народження до 6 місяців.

Світогляд: «я» і «не я»; «не я» може видаватися як доброзичливим, так і ворожим.

Уміння: безпорадність. Потребує абсолютної турботи й уваги з боку батьків.

Думки та емоції: відчуття зв’язку з космосом; жодних абстрактних думок; усім керують примітивні емоції. Крик, плач, агукання, усмішки.

Основний акцент: виживання. Вимагає їжі, тепла, турботи й безпеки.

Діяльність: досліджує себе і «не-себе» безпосередньо поруч із собою.

Цінності: відсутні.

Стосунки: оточуючі є об’єктами маніпуляції; досексуальний період розвитку. Їсть те, що потрапляє йому до рота.

Дорослі, які «заклякли» на стадії немовляти

Світогляд: «я» і «не я»; «не я» може бути і доброзичливим, і ворожим.

Якщо ці люди часто сприймають «не я» як щось вороже, вони можуть бути надзвичайно небезпечними. У них спостерігається схильність до агресії та знищення всього, чого вони не здатні осягнути. Водночас вони можуть удаватися до подібних дій із звичайної цікавості.

Уміння: відсутність критичного мислення. Такі люди потребують настанов і порад з боку інших. Вони часто надають перевагу в’язниці, а не зовнішньому світові, який неабияк їх жахає. У своїх діях абсолютно безпорадні.

Думки та емоції: «дорослі-немовлята» зазвичай не розуміють мотивів своїх учинків. «Навіщо ви вбили цю сім’ю?», «Що змусило вас пограбувати цю крамницю?» – запитує суддя. «Не знаю, – відповідає інфантильний дорослий, – мені просто захотілося це зробити». Абстрактне мислення відсутнє; думки досить конкретні й вирізняються своєрідною «механічністю». Усіма діями керують примітивні емоції: лють, пристрасть, страх і т. д. Такі люди прагнуть задоволення та всіляко уникають болю.

Основний акцент: пріоритетним завданням є виживання. Задовольняють потребу в їжі, щоб вижити. Дотримуються принципу «я на першому місці».

Діяльність: просте життя на околиці суспільства, нескладні завдання, досить рутинна робота. За відсутності контролю можуть потрапити в халепу; якщо ніхто не спрямовуватиме їх у правильному напрямку, можуть спостерігатися прояви злочинної поведінки.

Цінності: відсутні.

Як воно – вбити й розчленувати людину? Така людина може сказати: «Чом би й не спробувати? Може, цікаво буде її скуштувати?» Подібно до того, як немовлята тягнуть усе до рота (включно з маминими пальцями), те саме роблять і канібали.

Коли ж ідеться про духовний контекст, у «дорослих-немовлят» часто спостерігається схильність до забобонів та діяльності, що має за основу страх: чорної магії, поклоніння дияволу або ж сатанізму. Смерть їх зачаровує – нерідко подібні особистості вбивають тварин або людей виключно з цікавості. Про них часто дізнаються з новин як про нелюдів, котрі катують своїх жертв.

Стосунки: партнерство з виживання. Сексуальні стосунки зазвичай ґрунтуються на пристрасті. Схильні маніпулювати іншими людьми задля досягнення власної мети; спільні інтереси не беруть до уваги – такі люди зосереджуються виключно на власних потребах. Уникають зорового контакту й фактично не здатні перебувати в нормальних стосунках.

Приклади: члени «ескадронів смерті», кати, канібали, злочинці-психопати; члени сатанинських культів, які приносять у жертву немовлят; примітивні й недорозвинені представники суспільства; аутистичні особистості, які не здатні нікого образити.

Приклади країн, серед населення яких спостерігається високий відсоток «дорослих-немовлят»: Ель-Сальвадор, Гватемала, Нова Гвінея, Перу, Румунія, Сомалі, Уганда, Кампучія (і це ще не повний перелік).

Зверніть увагу, що цей перелік демонструє ситуацію у світі, яка спостерігається саме зараз. Умови життя повсякчас змінюються, а разом із ними змінюється і рівень зрілості певного населення. Подібні люди все-таки перебувають у меншості відносно всього світового населення, – імовірно, вони становлять приблизно одну двадцяту всіх жителів планети.

Стадія друга: малюк, який вчиться ходити

Попри те що цей період дорослішання можна презентувати у вигляді численних етапів розвитку, нижчезазначені категорії стосуються виключно загальних характеристик дитини цього віку.

Вік: від 6 місяців до 4 років.

Світогляд: «я» та «мої інші “я”»; паралельна гра. «Я існую окремо від мами, але залежу від неї».

Уміння: малюки здатні досліджувати навколишній світ шляхом повзання або ходіння. Вони повсякчас потребують підтримки й керівництва з боку дорослих; можуть маніпулювати предметами, щоб випробувати авторитет батьків на «міцність».

Думки та емоції: здатні розрізняти протиставлення на кшталт «так – ні», «хороше – погане», «біле – чорне». Абстрактне мислення ще не розвинулося, – скажімо, вони сприймають смерть як щось нереальне. Емоції потужні та яскраво демонструються.

Основний акцент: перевірка особистої незалежності та авторитетів; засвоєння правил; порушення правил.

Діяльність: вчаться розмовляти, досліджують світ безпосередньо поряд із мамою або татом; граються в дорослих. Повторюють і демонструють правила й переконання, притаманні батькам: «Гаряча, гаряча! Плита гаряча! Не чіпай!» Потребують відчуття безпеки й комфорту, які забезпечує рідна домівка.

Цінності: власні цінності відсутні, спостерігаються своєрідні проекції цінностей мами й тата. «Хлопці погані. Дівчата хороші» (і навпаки), «Краще бути білим, аніж чорним», «Хлопці не плачуть», «Дівчата безпорадні» тощо.

Стосунки: спільні ігри з однолітками. Зазвичай потребують авторитетів, завдяки яким засвоюють певні правила, копіюють їхню поведінку. Авторитет завжди має рацію, бо є джерелом любові, схвалення і покарання. Період розвитку – досексуальний.

Дорослі, які «заклякли» на стадії малюка, який вчиться ходити

Світогляд: «я» та «мої інші “я”». Дорослі, які зупинилися на цьому рівні розвитку, хочуть бути схожими на інших. Вони прагнуть відповідно поводитися, мати такі самі автівки, носити такий самий одяг та їсти ті самі продукти, що й їхні сусіди. Ці люди хочуть бути достойними мешканцями своїх спільнот, їм імпонують безпечність знайомих продуктів і ті, хто на них схожий. Водночас вони бояться «чужинців», тож серед мандрівників ви їх не зустрінете. Перебуваючи в полоні стереотипів, ці люди упереджено ставляться до «чужих», які виглядають і поводяться інакше. За межами звичного оточення вони почуваються спантеличено, забувають про норми поведінки й нерідко поводяться досить грубо. Згадаймо яскраві приклади: голландські колонізатори в Індонезії та Південній Африці, іспанські й португальські – в Америці, англійські – в Індії, американські солдати у В’єтнамі тощо.