Читать книгу Древо мудрості у світлі безумовної любові. Цілющі розмови - - Страница 5

Батько підійшов до завдання з глибокою відповідальністю, начебто простий тест для самоаналізу став для нього справжнім випробуванням. Йому, звиклому до діл, а не до слів, було щиро важко говорити про себе. Сором'язливість і природна скромність створювали бар'єр, через який не проходило жодне з найочевидніших його якостей.

Тоді він знайшов вихід, такий же простий і мудрий, як і все, що він робить – запросив на допомогу старшу доньку. І почався дивний діалог: вона, з дитячою безпосередністю того, хто виріс поруч, називала риси батькового характеру, а він, мов верховний суддя власного життя, але з добрим серцем, або визнавав їх, або відкидав. Так тест перетворився на спогад, виплетений із двох голосів.

І от, після цієї спільної роботи, пелюстки квітки почали набувати форми. З'явилися слова – не просто списком, а як визнання, виплекане власним досвідом.

Чесний перед собою та Богом. Добрий. Працьовитий. Цілеспрямований. Чуйний. Спостережливий. Активний. Комунікабельний. Розумний. Акуратний. Самостійний. Відповідальний.

Кожне слово на цих пелюстках – не абстракція. За ним стоїть життя, вчинки, рішення. Ці якості слугують міцною основою для його долі та всієї нашої родини.