Читать книгу Микола Гоголь - Леонід Тома - Страница 1

Про М. В. Гоголя як про великого російського письменника, культурного і громадського діяча сказано і написано дуже багато. Жоден з російських письменників, що визначають лице російської літератури, не оминув його впливу. «Всі ми виросли із гоголівської “Шинелі”, – образно і переконливо висловився Ф. М. Достоєвський. Великий чарівник слова прагнув якомога більше прислужитися «всій Росії», що, на його думку, стала спадкоємицею державності Київської Русі. І ці традиції давньої руської держави, елементи якої збереглися в тодішній Україні, він хотів перенести на «велику Росію». Для цього видатний письменник обрав літературну творчість.

Однак це дало суперечливі результати. З одного боку, за висловом Герцена, Гоголь своїми творами «сколихнув усю Росію», з іншого ж – російська «кондова» нетерпимість і відкрита реакційність, по суті, оголосили війну «прибульцю з України». І, навіть маючи колосальні здібності міфічного Протея, йому не вдалося звести до одного знаменника гранітний імперський Петербург і зеленошумний український Київ, Гоголь так і не відчув себе ані «своїм серед своїх», ані «своїм серед чужих».

Гоголь став улюбленим письменником і володарем душ мільйонів людей на планеті. Тому і треба сказати про «українського Гоголя», про першооснову його душі. Великий російський письменник М. В. Гоголь є, на думку багатьох дослідників і літературознавців, найбільш виразним представником української школи в російській літературі. Отже, можемо говорити про нього і як про українського письменника, бо українська тематика творів Гоголя – це невід’ємна частина його творчої особистості. Він – один з кращих виразників української ментальності. У його творах найбільш повно і яскраво відтворилися риси українського національного характеру.

«Чи знаєте ви українську ніч?» – пристрасно запитував співець України.

«Чи знаєте ви українську душу?» – так можна було б продовжити слова славетного українця, великого російського письменника Миколи Васильовича Гоголя.

Україна починалась не тоді, коли з’явилось це її нинішнє наймення. Вона починалась там, де було кинуто у найродючіший ґрунт на землі перше трипільське зерно, там, де згодом стогнав степ від стугону скіфських і сарматських воїнів, де пливли Дніпром лодії войовничих вікінгів, де стояв древній Київ – окраса тодішньої європейської цивілізації. А потім черлені щити руських воїнів стали заборолом ординському нашестю, спливаючи кров’ю, Київська Русь на своїх рубежах зупинила незліченні тумени Батия.

«Південна Росія найбільше постраждала від татар. Спалені міста і степи, обгорілі ліси, древній зруйнований Київ, безлюддя і пустеля – ось що являла собою ця нещасна країна! Народ, наче розуміючи сам свою ницість, залишав ті місця, де різновидна природа починає ставати винахідницею; де вона розкинула степи прекрасні, вільні, з багатющими травами майже велетенського зросту, часто несподівано серед них перекинула узгір’я, вбране дикими вишнями, черешнями, або обрушила вибоїну, всю в квітах, і по всіх в’юнистих стрічках річок розкидала чарівні краєвиди, протягнула на всю довжину Дніпро з ненаситними порогами, з величними гористими берегами і незмірними лугами – і все це зігріла помірним диханням півдня».

Так писав про Україну Микола Гоголь – великий художник слова, історик і мислитель. І далі, відзначаючи корінну неповторність свого народу, його цілком оригінальне обличчя і ментальність він продовжує: «І ось Південна Росія, під могутнім покровительством литовських князів, зовсім відділилась від північної. Будь-який зв’язок між ними розірвався; утворились дві держави, що називались однаковою назвою – Руссю, одна під татарським гнітом, друга під одним скіпетром з литовцями. Але вже відношень між ними не було. Інші закони, інші звичаї, інша мета, інші зв’язки, інші подвиги утворили на часі два зовсім різні характери».

Запам’ятаємо написане Гоголем-істориком на зорі його літературної і мистецької діяльності. Бо ці слова, це визначення, як побачимо далі, є ключем до визначення величної постаті нашого земляка, славетного українця, великого російського письменника і мислителя Миколи Васильовича Гоголя.

Леонід Тома