Читать книгу Про гріхи і чесноти - Любомир Гузар - Страница 10

Що значить бути сміливим? Мати відвагу робити добро. Інколи нам бракує відваги зізнатися, хто ми є. Не наважуємося перехреститися, аби з нас не сміялися, мовити про Бога – аби не кепкували. Сміливість – це і є відвага бути собою.

Знаєте, можна бути легкодушним і пхатися в небезпеку. То не є сміливість, то є дурість.

Справжня сміливість – це коли я, беручи до уваги об’єктивні обставини, відчуваю, що маю поводитися в певний спосіб, навіть якщо не знаю, що з того буде. Наприклад, зізнаюся, що є християнином, виявляю рішучість робити добро, навіть якщо люди з того сміються.

Це така позитивна, практична сміливість, а не легкодушність, покликана показати, ось це я, готовність піддатися ризикові задля пустої слави.

Сміливість.

Ярослав Мурафа, 10 років, м. Галич (Івано-Франківська обл.)

Сміливість.

Софія Лозова, 12 років, м. Київ

Сміливість.

Діана Ковтун, 11 років, м. Галич (Івано-Франківська обл.)

Часто в літургічних молитвах ми просимо в Бога сміливості звертатися до Нього. Так би мовити, сміливості довір’я. Це як дитина звертається до батька.

Адже коли ми спілкуємося з чужими людьми, то часто знічуємося, коли треба про щось попросити. Дитина ж до батька звертається просто і ясно: тату, я голодний, тату, мені це потрібно… І Церква заохочує нас так само сміливо звертатися до Бога: Господи, вислухай мене, Господи, поможи мені. Інакше кажучи, не крутити перед Богом, не старатися вдавати щось, а просто сказати: Боже, мене то болить, поможи мені, вислухай мене.

Такого довір’я, простоти – святої простоти – нам часто бракує. Бо дехто каже: а як то до Бога так казати?

Спокійно казати! Це і є сміливість довір’я до Господа Бога, усвідомлення, що Господь – мій найкращий приятель.