Читать книгу 21 спосіб мислити креативно - Майкл Микалко - Страница 10

Уявіть собі п’ятеро чудових підприємців, що зібралися для обговорення нових ідей. Вони не зможуть розпочати обговорення, якщо ніхто з них нічого не запропонує. Але звідки візьметься пропозиція? Як вибрати питання для обговорення? Хто визначить тему обговорення? Як вони окреслять свої цілі?

Якщо підприємці спробують запропонувати один одному нові ідеї без конкретної мети, то лишень витратять час намарно. Це все одного, що йти вгору по сходах – щораз вище й вище, але без жодної мети.

Перед тим як розпочати пошук ідей, потрібно поставити собі мету. Цей розділ допоможе вам визначитися з вартими уваги бізнесовими проблемами й підкаже, як перетворити їх на досяжні конкретні цілі за допомогою прийомів, запропонованих «21 способом мислити креативно».

Виникнення проблеми – це лише можливість розв’язати її в робочому порядку. Успішний підприємець пильно стежить за виникненням проблемами й перетворює її на можливість, якщо вирішив, що нею доцільно займатися. Відтак проблеми вже стають виробничими завданнями.

Будь-хто здатний навчитися зосереджувати на чомусь увагу. З цією метою можна вибрати якийсь колір і протягом дня шукати поглядом предмети саме цього забарвлення або такі, що містять у собі цей колір. Якщо ви, наприклад, вибрали червоний, то вашу увагу приверне величезна кількість червоних предметів: автомобілі, книжки, одяг, будники, пожежні автомобілі, димарі, туфлі, капелюшки, картини тощо. Знайомі предмети ніби стануть новішими, сам колір здасться більш насиченим, і ви зауважите, що ваше бачення «червоного» змінилося докорінним чином. Налаштувавшись на «червоний» і нехтуючи іншими кольорами, ви досягаєте глибшого розуміння червоного кольору.

Розгляньмо малюнок.

Це зображення в 1900 році намалював психолог Джозеф Ястроу. На ньому можна побачити і качку, і кролика. Якщо ніс праворуч, то бачимо королика; якщо ліворуч – качку. Залежно від того, на якій тварині сфокусований погляд, ми бачимо кролика або качку. Майже неможливо сфокусувати свій погляд і бачити обох тварин одночасно.

Якщо ви не записуєте своїх проблем, то ваша увага розсіюється і ви не знаєте, на чому зосередитися. Складання списку проблем – це спосіб здійснити оцінку цих проблем і вирішити, за які з них варто взятися й розв’язати. Список перетворює набір інформації в низку компонентів, які можна конструювати, перевіряти й досліджувати.

Заведіть журнал питань, цікавих для вас і вартих розв’язання. Спочатку дайте відповідь на такі запитання:

• Яку ви ставите перед собою мету?

• Над якою бізнесовою ідеєю вам хочеться працювати?

• Чого ви очікуєте від своєї роботи?

• Що в ділових стосунках вам хочеться поліпшити?

• Що взагалі вам хочеться поліпшити?

• На що вам не вистачає часу?

• Чого ще ви очікуєте від своєї роботи?

• Яких цілей ви ще не досягли?

• Що вам подобається в роботі?

• Що дратує в роботі?

• Які непорозуміння ви маєте на роботі?

• На що скаржитесь?

• Які зміни на гірше ви бачите в підходах інших працівників?

• Чого очікуєте від інших працівників?

• Які зміни вам хотілося б запровадити?

• На що витрачається надто багато часу?

• Що робиться даремно?

• Що занадто складне?

• Які «вузькі місця»?

• У яких випадках ви недієві?

• Що вас утомлює?

• Що в роботі вибиває вас з колії?

• Що хотілося б організувати ліпше?

• У який спосіб ви можете заробляти на роботі більше грошей?

Нижче подано типові робочі завдання:

• Які я можу подати раціональні пропозиції, пов’язані з виробництвом?

• Як знизити витрати й підвищити продуктивність?

• Як зробити так, аби наша продукція вигідно відрізнялася від продукції інших виробників?

• Який новий продукт потрібен на ринку? Як розширити ринок поточної продукції?

• У який спосіб підвищити рівень продажів на 20 відсотків?

• Які нові способи збуту я можу придумати? Чи можу знизити затрати при теперішньому способі збуту?

• У який спосіб я можу стати для компанії незамінною людиною?

• Як ліпше відповідати на скарги клієнтів?

• Як поліпшити роль обслуговування при збуті продукції?

• Як поліпшити рекламу наших товарів і послуг?

• Чи можна заохотити працівників нашої організації до пошуку шляхів активнішого просування продукції на ринку?

• Яку процедуру можна запровадити з метою зменшення непотрібної паперової роботи?

• Які види заохочення будуть вагоміші для працівників?

• Як стати більш орієнтованими на споживача?

• Чи можна змінити імідж нашої компанії на краще?

• У який спосіб перевершити конкурентів?

• Який з наших виробів може стати «срібною кулею»? («Срібна куля» – головний продукт або послуга в певній галузі виробництва.)

На малюнку на наступній сторінці зображено дві групи паралельних ліній. Між групами утворюється контур. І здається, що лінії з однієї групи переходять у ділянку іншої. Хоча насправді ніякої межі між двома групами ліній не існує. Там немає жодної межі. Ця ілюзія виникає через те, що наш розум намагається перетворити прогалини між паралельними лініями у щось змістовне.

У такий самий спосіб навіть факт запису завдань може підштовхнути наш розум до створення чогось змістовного з метою заповнення наявних прогалин, а отже, і до розв’язання цього завдання. Один відставний поліцейський шукав сфер застосування своїх навиків і вмінь, тож записував проблеми, пов’язані з роботою поліцейського. Однією із записаних ним проблем була складність ідентифікації викраденого немовляти. Уже саме записування проблеми підштовхнуло його до започаткування нового комерційного проекту: створення банку ДНК. Тепер у його банку містяться зразки ДНК батьків, які занепокоєні ідентифікацією дитини у випадку викрадення або підміни. Послуга відбору зразка ДНК і його зберігання протягом 18 років коштує 200 доларів США.

Вади

Ідеї іноді виникають від роздратування так само, як перлина утворюється з піщинки, що потрапила в черепашку молюска. Одна творча людина страждала від своєї забудькуватості й завжди запізнювалася з привітаннями з нагоди якоїсь важливі дати – річниці, дня народження тощо. Відтак ця творча людина вирішила позбутися цієї вади і винайшла вакуумний спосіб консервування троянд на випадок виникнення нагальної потреби когось привітати.

Після складання списку своїх «вад» виберіть з них найцікавіші. Але пам’ятайте: те, що цікаве для вас, для іншої людини може здатися надзвичайно нудним. Бухгалтер і продавець не з однаковим ентузіазмом візьмуться за розв’язання тієї самої проблеми; справді, навіть люди з однієї галузі можуть по-різному бачити розв’язання одного і того ж завдання. Ніхто інший, лише ви особисто маєте визначити питання, які надихають вас і спонукають до дій.

Згадаймо проблему з краянням хліба. На початку минулого сторіччя ця проблема мало кого турбувала, хіба таких людей, як Отто Фредерік Роведдер. Він витратив шістнадцять років життя та всі свої гроші на винайдення автоматичної хліборізки – і це незважаючи на слабке здоров’я, відсутність зацікавлення з боку хлібобулочної промисловості та фінансовий крах. У 1930 році його хліборізку придбала компанія Continental для Wonder Bread, а в 1933 році вже понад 80 % всього хліба було куплено накраяним. Роведдер не раз казав, що ним рухало не бажання отримати багато грошей (йому так і не вдалося розбагатіти), а велике прагнення створити промислову хліборізку, а також відраза до самого процесу краяння хліба.

Вигоди

Той, що не виплекав у собі духу звершень, але намагається перемогти в битвах і досягти успіху в набігах, нещасливий, бо, як наслідок, має даремну трату часу й загальний застій.

Сунь-цзи

Дуже важливо мати обґрунтування того, чому вам потрібно виробити нову ідею для розв’язання того чи іншого питання. Перед тим як узятися за розв’язання цього питання, добре поміркуйте над власною вигодою. Найкращі ідеї народжуються в тих людей, що прагнуть успіху і плекають дух звершень.

Томас Едісон із власного досвіду знав, наскільки важлива особиста вигода. Його першим винаходом став автоматичний реєстратор голосів для Конгресу. Коли Едісон показав свій винахід конгресменам, то йому пояснили, що підвищення продуктивності законотворчої діяльності цікавить конгресменів якнайменше. Опісля Едісон не раз заявляв, що робив винаходи винятково для заробляння грошей. Він не мав часу, наснаги та зацікавлення для того, щоб переробляти світ, підганяючи його під свої винаходи.

Перед тим, як визначитися з питанням, за розв’язання якого вам слід узятися, складіть список вигод, що ви отримаєте у випадку розв’язання поставлених завдань. Яку вигоду отримаєте безпосередньо ви: гроші, задоволення, визнання, зростання добробуту чи щось інше? Як отримані вигоди співвідносяться із затратами часу й енергії? Розв’язання яких питань принесе найвідчутніший результат? За розв’язання яких проблем і поліпшення стану яких справ ви готові нести особисту відповідальність?

Якщо відчуєте, що про особисту вигоду наразі не потрібно думати, аж поки не наважитеся на розв’язання проблеми… ну, тоді низько схиліть голову і чекайте, поки з вух не впаде «навішана локшина».

Коли ви вирішили, які завдання для вас найцікавіші й обіцяють принести солідну вигоду, дуже важливо прийняти виклик. А прийняти виклик означає взяти на себе відповідальність за вироблення ідей з метою розв’язання проблем. Що більше ви берете на себе відповідальності та присвячуєте себе генеруванню ідей, то вища ймовірність віднаходження вами новаторського розв’язання цієї проблеми.

Існують різні рівні особистої участі в розв’язанні певного питання. Одні питання вимагають цілковитої віддачі, інші можуть потребувати незначних зусиль. Щоразу, коли я думаю про цілковиту віддачу, завжди пригадую собі розповідь про самурая, який мав помститися за смерть свого господаря. Самурай загнав убивцю в глухий кут і вже був готовий устромити в нього меча, аж тут убивця плюнув йому в обличчя. Самурай поклав меч у піхви й пішов геть.

Чому? Бо плювок викликав у нього гнів, а якби він убив людину в гніві, то це була б уже дія з особистих міркувань. А він узяв на себе зобов’язання вчинити іншу дію – помститися за смерть володаря.

Після того як вирішите, які завдання для вас є найцікавішими й обіцяють вам особисту вигоду, настає час формулювання тих завдань у дуже доступній формі. Це дозволить вам найефективніше використати ігри для розуму з метою віднаходження креативних розв’язань.

Формулювання завдання

Непереможне військо здобуває перемогу, ще не вступивши в битву.

Сунь-цзи

Що більше часу витратите на чітке формулювання свого завдання – то ближче підійдете до його розв’язання. І навпаки: що менше часу витратите на визначення суті питання, то більша ймовірність, що розв’язання цього питання виявиться не найліпшим. Нашвидкуруч ви можете навіть схилитися до думки про доцільність написання коровою книжки про вирощування великої рогатої худоби.

Досить заглянути в записи Патентного бюро США й познайомитися з дуже кумедними зразками ідей, вироблених з огляду на нечітко сформульовані завдання. Серед іншого тут надибаєте: м’яч для гольфу, який з метою свого якнайшвидшого виявлення подає димовий сигнал після приземлення; пелюшки для папуг; будильник, що б’є струменем води в обличчя того, що спить; волосінь для виуджування глистів зі шлунку; а також машинка для витискування ямочок на обличчі.

Сформулюйте й чітко окресліть своє завдання. Коли я думаю про суть завдання, то згадую боротьбу сумо. Усім відомо, що в сумо змагаються оті здоровезні японці. Більшу частину поєдинку вони залишаються навприсядки, міряючи один одного поглядом. Ось вони приймають позу, якийсь час у тій позі залишаються, а тоді встають, ходять по рингу й знову присідають. Цю дію вони повторюють кілька разів, а відтак різко хапають одне одного, хтось з них падає на татамі – і сутичка закінчена.

Під час усіх цих присідань, прийняття поз і оцінювання сил одне одного вони шукають отого свого осердя, звідки вибухає вся потуга. Єдиний захист для борця сумо – постійно перебувати в стані «центрування», у постійній готовності до несподіваної атаки та негайного протистояння.

Так само, коли у вас виникає проблема, ви в письмовій формі формулюєте завдання, вивчаєте його, відкладаєте вбік, змінюєте, розтягуєте і стискаєте, знову формулюєте, аж поки не відчуєте, що завдання відцентроване. І лишень тоді, як і борці сумо, ви готові до сутички.

Відточуйте формулювання завдання за допомогою запитань. Запитання допоможуть вам поглянути на завдання з іншої точки зору. Іноді погляд під іншим кутом, як то кажуть, широко розплющить вам очі. Скільки кубиків ви бачите на малюнку праворуч?

Тут можна нарахувати шість або сім кубиків, залежно від того, сприймаєте ви чорні ромбики як вершини кубів, а чи як їхню основу. Малюнок не змінюється, а змінюється тільки ваше сприйняття. Запитання допомагають змінити сприйняття.

План дій

З метою точного формулювання завдання:

1. Запишіть завдання у вигляді запитання, що починається словами «Яким чином я можу?..»

2. Змінюйте формулювання завдання, підбираючи синоніми ключових слів.

3. Розтягніть формулювання, аби розширити перспективу.

4. Стисніть формулювання, аби звузити перспективу.

(а) Розділіть завдання на кілька складових.

(б) Розв’яжіть складові завдання.

(в) Продовжуйте ставити запитання: «А як ще?..» або «А чому ще?..»

Для початку корисно записати формулювання проблеми певним чином. Запишіть проблему, яку ви хочете розв’язати, у формі конкретного запитання. Використайте фразу «У який спосіб я зміг би…?» на початку формулювання завдання. Цей прийом відомий як «запрошувальна основа» й допомагає утримати вас від однобічного формулювання проблеми.

Запишіть кілька різних формулювань завдання, використовуючи «запрошувальну основу»: «У який спосіб я зміг би…?» Кожне нове формулювання спонукає вас поглянути на проблему під іншим кутом і спрямує ваші думки в русло нових можливостей.

Уявіть собі, що ви – людина, зображена на малюнку нижче. Ваше завдання – зв’язати докупи кінці двох мотузок, що звисають зі стелі. Мотузки розташовані настільки далеко одна від одної, що неможливо триматися за один кінець і досягнути іншого. Кімната порожня, а ви при собі маєте тільки те, що звичайно носите в кишенях. Які ваші дії з розв’язання цього завдання?

Спочатку вам слід сформулювати завдання у вигляді запитання, скажімо, «Як міг би я дотягутися до другого кінця мотузки?» Але так ви витрачатимете свою енергію на досягання другого кінця мотузки, а його досягти неможливо. Якщо ви сформулюєте завдання дещо інакше: «Яким чином кінці двох мотузок і я можуть з’єднатися?» – то наблизитеся до розв’язання завдання, а саме того, щоб прив’язати невеликий предмет (ключі, обручку, годинник або ремінь) до одного кінця мотузки і, розхитавши його, як маятник, схопити цей кінець, тримаючись другою рукою за другий кінець мотузки.

Змінюйте слова

Простий спосіб отримати різні формулювання завдання – це використати синоніми або підібрати влучніші ключові слова. Перший крок полягає в тому, щоб уважно вивчити конкретне формулювання завдання й визначити в ньому ключові слова.

Виробничий менеджер у компанії OV’ACTION з міста Леван (Франція) зіштовхнувся з таким завданням: «У який спосіб я міг би розробити унікальний продукт харчування?».

Слово «унікальний» він замінив на «дивний», а слово «розробити» – на «перетворити» і сформулював завдання вже так: «Як перетворити продукт харчування у щось дивне?»

Почав думати про все те, що могло б його здивувати, а тоді про продукти харчування, які могли б здивувати споживачів. Наприклад, на нього справило б велике враження, якби якийсь звичний предмет набув незвичної форми, скажімо, літак мав би обриси корови. Так само він здивувався б, якби знайомий продукт харчування мав незвичну форму, коли б, скажімо, банан мав форму булки, помідор – форму піраміди, а картоплина – форму квадрата. Такі думки наштовхнули його на ідею про квадратні яйця.

Він придумав варені квадратні яйця з жовтками всередині з терміном зберігання протягом 21 дня, які можна було підігрівати в мікрохвильовій пічці (на відміну від звичайних яєць, які при нагріванні в пічці «вибухали»).

Лишень змінивши кілька простих слів можна отримати підказку для вироблення нових ідей. Це таке собі додавання кількох родзинок у прісне тісто формулювання.

Розтягніть формулювання

Колись самурая навчали тримати всі свої відчуття напоготові. Його уява мала бути винятково широкою, аби він зміг швидше виявити несподіваний напад чи несподіване пересування ворога, ніж у випадку, коли б він був зосереджений на якомусь одному об’єктові.

Для того щоб тримати розум відкритим для всіх можливостей, потрібно «розтягти» завдання, запитуючи «чому?». Запитання «чому?» допоможе визначити головну мету й дозволить розібратися з усілякими припущеннями. А це, своєю чергою, уможливлює переосмислення завдання.

Припустімо, що перед вами стоїть проблема: «У який спосіб я міг би продати більше комп’ютерів IBM?»

Крок перший: Чому я хочу продати більше комп’ютерів IBM. «Тому що загальний обсяг продажу зменшується».

Крок другий: Чому я хочу продавати більше комп’ютерів? «Тому що я хочу збільшити обсяги продажу».

Крок третій: Чому я хочу збільшити обсяги продажу? «Щоб поліпшити стан наших справ».

Крок четвертий: Чому я хочу поліпшити стан наших справ? «Щоб підвищити рівень свого добробуту».

Крок п’ятий: Чому я хочу підвищити рівень свого добробуту? «Для того щоб заможно жити».

Тепер запитання можна сформулювати так:

«У який спосіб я міг би продати більше комп’ютерів?»

«У який спосіб я міг би збільшити обсяги продажу?»

«У який спосіб я міг би поліпшити стан наших справ?»

«У який спосіб я міг би підвищити рівень свого добробуту»

«Що я міг би зробити, щоб заможно жити?»

Ідея полягає в тому, щоб вийти на належний рівень абстракції і зайняти найліпшу точку огляду, з якої чудово видно суть проблеми. Фраза на зразок «підвищення свого добробуту» дозволяє вашому мисленню охопити більше можливостей, ніж фраза «потрібно продати більше комп’ютерів». Ви можете домогтися від начальства підвищення зарплатні, можете перейти на іншу роботу і вже там будувати свою кар’єру, знайти роботу з неповною зайнятістю, інвестувати, продавати щось інше тощо.

Виписуючи своє завдання якнайширше, ви ніби ставите себе на вершину гори, звідки видно всі шляхи-підходи, що ведуть нагору. Якщо бачитимете не всі можливі підходи, то можете позбавити себе здатності визначити найоптимальніший маршрут на вершину гори.

Ось приклад з вантажоперевезень як наочна демонстрація наслідків від нехтування всіма підходами до розв’язання проблеми.

У 1950-і роки фахівці вважали, що морські вантажоперевезення вже відходять у минуле. Ціни зростали, а на перевезення товарів витрачалося дедалі більше часу. Це призводило до зростання кількості випадків крадіжок, бо вантажі перед відправленням накопичувалися й тривалий час лежали в доках.

Індустрія вантажоперевезень сформулювала завдання так: «Як ми можемо зробити кораблі економічнішими в морі та під час переходу з одного порту до іншого?»

Тому нові судна мали більшу швидкість і споживали менше палива. Також відбувалося скорочення екіпажів. Та ціна на вантажоперевезення продовжувала зростати, хоча представники галузі докладали величезних зусиль для зниження затрат на обслуговування в морі та виконання робіт у доках.

Вони робили все правильно, але робили не те, що треба. Їхня ефективність була схожою на ефективність фахівців із продажу, що тратять енергію, час і вміння на поквартирний обхід з метою продати хоча б трохи телятини.

Корабель – найголовніше обладнання, і з огляду на це його власник зазнає найбільших збитків, коли воно не працює, бо відсотки потрібно сплачувати навіть тоді, коли нема жодних прибутків. Тому фахівці розширили своє завдання: «У який спосіб індустрія вантажоперевезень може зменшити затрати?»

Це дозволило звернути увагу на всі аспекти транспортування і, серед іншого, на завантаження та укладку товарів. Нововведення, що врятувало галузь морських вантажоперевезень, полягало у відокремленні навантажень від укладки, коли товари завантажувалися в контейнери ще до прибуття суден у порт. Адже набагато швидше завантажити й розвантажити наперед завантажений фрахт. Тож фахівці вирішили зосередитися на затратах не під час роботи, а радше під час її відсутності і в такий спосіб скоротили час простою вантажних кораблів. Відповіддю стали спеціально обладнані кораблі для швидкого завантаження та розвантаження залізничних вагонів і автомобілів, а також контейнеровози.

Просте розв’язання стало безпосереднім наслідком переформування завдання. Результати виявилися приголомшливими! За останні 30 років обсяги перевезень зросли вп’ятеро, а їхня собівартість знизилася на 60 відсотків. Час простою кораблів у порту скоротився на три чверті, а разом з цим зникли такі явища, як перевантаження та крадіжки.

Стисніть завдання

Щойно ви отримали набагато ширше уявлення того, що намагаєтеся знайти, – звузьте мету, стиснувши завдання від загального до конкретного. Це зробить завдання легшим для розв’язання, скоротивши ділянку пошуків. Уявіть собі, що вам потрібно знайти адресу, а відомо тільки те, що адресат живе десь у Монреалі. Якщо ви знаєте, що це десь у західній частині Старого Монреаля, то знайти цю адресу буде значно простіше. Ну, а якби хтось вам підказав, що той будинок десь за кілька хвилини ходи від готелю «Бонавентура», то адресу стане ще легше знайти. Так само відбувається й під час розв’язання всіляких завдань. Ви самі встановлюєте собі межі пошуку ідей.

Стисніть завдання й виявіть його сильні та слабкі місця, а також установіть його межі, поставте спеціальні запитання з «хто», «що», «де», «коли», «чому» і «як».

Хто допоможе знайти людей або групу людей, що орієнтуються в цьому питанні, мають потрібний вплив, ресурси або доступ до корисної інформації, а також хто може отримати користь від розв’язання проблеми.

Що допоможе визначати речі, предмети, об’єкти в цій ситуації, а також сформулювати всілякі вимоги, труднощі, винагороди, переваги та недоліки в розв’язанні завдання.

Де містяться ключові точки проблеми?

Коли звіряти графіки й дати стану справ і своєчасності дій?

Чому так важливо мати чітке розуміння головної мети?

Як простежити за розвитком стану справ і дізнатися про те, які дії слід було вжити, що відбувається тепер і які кроки можна буде зробити в майбутньому?

Проектна компанія сформулювала своє завдання так: «У який спосіб можна спроектувати оригінальний і зручний контейнер для сміття?» З метою стискання завдання було поставлено такі запитання:

«Хто допоможе нам створити такий контейнер?»

«Який матеріл нам слід використати?»

«Звідки отримати потрібні матеріали?»

«Коли потрібно зробити контейнер?»

«Що зробить його зручнішим?»

«Яка форма буде оригінальною?»

«Чому новий контейнер буде ефективнішим за інші, уже існуючі?»

Тепер виникли підзавдання:

«Як інші фірми можуть допомогти в розробці ефективнішого контейнера?»

«Як зробити цей контейнер з інших матеріалів?»

«Як отримати потрібні матеріали?»

«Як скласти графік виконання проекту?»

«Як зробити контейнер зручнішим?»

«Як зробити контейнер оригінальнішим?»

«Як зробити контейнер найкращим?»

Усі ці підзавдання надихнули компанію на створення новаторського виробу: сміттєвого кошика зі змінною формою. Кошик зі змінною формою виготовлений із перероблюваної пластмаси й зберігається в складеному вигляді. Інструкція з графічним малюнком, лапки кріплення та система швидкого розбирання дозволяють споживачеві за лічені секунди перетворити пластикові пласкі листи на циліндричний контейнер. Він має естетичніший вигляд, ніж інші контейнери й пожирає менше ресурсів планети Земля.

Подальше стискання завдання

Якщо ви поставили собі ці запитання, то зробіть ще один крок – поставте запитання, що починається з «хто ще…?» або «що ще..?» Майже завжди з вашого завдання можна витиснути більше користі.

O. M. Scott & Co – провідна компанія з розповсюдження продукції, пов’язаної з доглядом за газонами, займається збутом насіння, добрив, пестицидів тощо. Свого часу була невеличкою компанією з роздрібної торгівлі насінням і намагалася конкурувати з такими корпоративними гігантами, як Sears, Roebuck and Co. і Dow Chemical. Її продукція була непогана, але не краща, ніж у конкурентів.

O. M. Scott & Co сформулювала завдання так: «Як збільшити частку нашої продукції на ринку?» Широке завдання було звужене до кількох конкретних завдань, а тоді з них постало лишень одне: «Як зробити так, щоб наша продукція вигідно вирізнялася серед продукції інших компаній?».

Усі товари, пов’язані з доглядом за газоном, загалом дуже схожі. Усі вони рекламуються як створені на «науковій основі», усі мають докладні інструкції, скільки і чого слід вносити в той чи інший ґрунт, а також за яких умов і при якій температурі це слід робити. В усіх інструкціях споживача переконують, що вирощування газону – дуже точний і науково контрольований процес. Тому покупці мало звертають уваги на назву фірми-виробника.

Продавці компанії O. M. Scott & Co провели опитування серед покупців щодо того, як їхня компанія могла б виокремитися серед собі подібних. Споживачі скаржилися на неспроможність правильно (відповідно до інструкцій) засіювати й обробляти газони. Компанія зосередилася саме на цій скарзі та провела з цього питання мозковий штурм. Завдання було сформульовано так: «Як можна зменшити розчарування споживачів?»

Ставлячи запитання зі «що ще?» і «як ще?», працівники компанії O. M. Scott & Co вийшли з ідеєю спрощення інструкцій та організації для покупців курсів з висівання та догляду за газонами. А тоді наштовхнулися на ідею, що принесла мільйони: простий механічний пристрій під назвою «сіялка Скотта». Такою сіялкою стали невеличкі тачки з отворами змінної величини для того, щоб через них рівним потоком висипалася потрібна кількість продукції O. M. Scott & Co. До винайдення «сівалки Скотта» жоден постачальник товарів з догляду за газонами не пропонував споживачеві засіб, який зміг би контролювати процес висівання та внесення добрив. O. M. Scott & Co створив лінію таких сівалок і за короткий час невеличка фірма з роздрібної торгівлі стала лідером на ринку товарів з догляду за газонами.

А ось завдання, яке, здається, не має розв’язання, принаймні очевидного. На малюнку праворуч спробуйте забрати від шести сірників три сірники так, щоб залишилося чотири.

Як так може статися, щоб від шести відняти три і залишилося чотири? Якщо відповідь не очевидна, то це ще не означає, що такої відповіді не існує. Запитайте: «Як ще можна отримати чотири?» або «Що таке чотири?» – і головоломка буде розгадана. Заберіть сірник згори, знизу і справа – і ви отримаєте відповідь.