Читать книгу 21 спосіб мислити креативно - Майкл Микалко - Страница 16

Коли подивитися на стелю кімнати, то можна сказати, що лампи увімкнені або що світло увімкнене. У першому випадку ви наголошуєте на окремих лампочках, а в другому – на наслідку того, що вони ввімкнуті. У другому випадку акцентуєте не на лампочках, а на самому процесові, тобто освітленні.

Коли вивчаєте завдання, то можна акцент робити на окремих думках або на досягненні головної мети, тобто розв’язанні завдання в цілому. При складанні уявного плану завдання не так важливий акцент, як сам процес. Він пов’язаний із вашим розумом.

«Бульбашки мислення» – це такий собі графічний прийом організації думок. Він створює справжню, фізичну картину того, як розум малює завдання. «Бульбашки мислення» дозволяють вам записувати, зберігати та маніпулювати пов’язаною із завданням інформацією різними способами, а також дає можливість вам побачити зв’язки між різними частинами завдання.

Як би ви описали малюнок на наступній сторінці?

Це дванадцять окремих, між собою не пов’язаних точок. Але завдяки їхньому розташуванню ми сприймаємо цю низку точок як три окремих групи точок. По суті, побачити тут щось інше дуже важко. Організовуючи точки в групи, ми додаємо до них якусь нову ознаку.

Те саме відбувається, коли ви берете окремі свої думки й організовуєте їх на папері, скажімо, складаєте якусь схему. Думки одразу набувають нових якостей. Отримані нові якості можна оцінити, розвинути й розв’язати, застосувати під час розв’язання проблеми за умови, що таке розв’язання можливе; змінити або відкинути, якщо розв’язання неможливе. Щойно ви зобразили свої розмиті, нечіткі думки на папері, можете переходити до процесу оцінювання ідеї.

Оскільки ваше схематичне зображення повинне допомогти не комусь іншому, а саме вам у комунікації із самим собою, то не буде нічого дивного, коли в цьому зображенні зв’язки між складовими завдання розумітимете тільки ви. Так само ваше схематичне зображення може бути доволі недбалим, але ви його повинні добре розуміти. Деякі схеми нагадуватимуть сліди щура, що прийшов з комори та для розваги погарцював на аркуші паперу. З досвідом ви собі виробите настільки досконалі методи схематичного позначення, що ваші схеми стануть унікальними. Головне, аби вони були зрозумілі для вас, тобто для того, хто їх створив.

План дій

Зазвичай складання схем відбувається так: перед вами постало якесь завдання, ви складаєте схему своїх думок і вражень щодо його розв’язання. Проаналізуйте свою схему. Якщо після тривалого вивчення не виникає жодної ідеї, то вас це трохи турбуватиме. У такому разі відкладіть схему на кілька днів. Коли ви повернетеся до неї, то відчуєте, що вже зосередженіше обмірковуєте розв’язання завдання, і ось-ось має настати мить просвітлення. Після цього відбувається ще більша концентрація думки, і просвітлення переростає в повноцінну ідею. Хоча схеми можуть і повинні бути дуже індивідуальними, усі вони повинні містити п’ять найголовніших складових:

1. Організація. Схеми містять інформацію, організовану відповідно до вашого способу мислення. Вони демонструють хід ваших думок разом з усіма патернами та взаємозв’язками й володіють дивовижною здатністю надавати точну інформацію, незважаючи на недбалість свого виконання.

Можна зробити схему «бульбашок мислення» – дуже простих або дуже складних – це вже як у вас вийде. Можете їх малювати на великому аркуші паперу, на дошці, на будь-чому. Можете розташувати групи взаємопов’язаних рівнозначних ідей по горизонталі, використавши для їхнього з’єднання стрілки, або позначати різноманітні види відносин різним кольором. Візуальна гнучка природа схем виявляється надзвичайно корисною для того, щоб зобразити, проаналізувати й обміркувати навіть дуже складні завдання.

Потім таку схему вам буде легко розширити, тому маєте бути готовими до того, що перша схема заледве чи приведе до вироблення ідеї, яка відповідатиме всім вашим критеріям.

2. Ключові слова. Нехтуйте всіма словами та фразами, що не стосуються справи, зосереджуйтеся тільки на всьому суттєвому, а також на тих асоціаціях, які воно у вас викликає.

3. Асоціації. Встановлюйте зв’язки та співвідношення між нібито ізольованими та непов’язаними частинами інформації. Такі зв’язки відчиняють двері нових можливостей. Не вагайтесь, розвивайте будь-які асоціації, що вам подобаються, не переймаючись, чи інші їх розумітимуть.

Підприємець у пошуках нового продукту схематично зобразив свої різнопланові ідеї на папері. Схема нагадала йому про аналіз, який, своєю чергою, нагадав уже про психоаналіз, а психоаналіз – про Зиґмунда Фройда. Підприємець написав «Зиґмунд Фройд» і обвів написані слова лінією у формі бульбашки. Бульбашка нагадала йому про наволочку, а вже ця асоціація привела підприємця до нової ідеї.

Ідея. Він налагоджує виробництво наволочок з портретом Фройда й виходить на ринок з гаслом «Сам собі аналітик».

4. Кластери. Складання схем ваших думок дуже нагадує концепцію функціонування у свідомості кластерів, коли виражена в схемах інформація стає легшою для розуміння. Щойно ви об’єднали свої ідеї в грона-кластери, спробуйте прийняти точку зору критика, який бачить ваші ідеї вперше. Це дозволить вам перевірити свої асоціації, виявити пропущену інформацію та визначити ділянки, у яких бракує доладних думок. Пам’ятайте, що складання схем – генератор ідей. У схемах немає сирого матеріалу, тому вони виявляють ділянки з недостатніми обсягами інформації.

5. Свідома участь. Складання схем ходу думок вимагає зосередження уваги на вашому завданні, що сприяє переходу інформації з короткочасної в довготривалу пам’ять. Також безперервна свідома участь дозволяє вам групувати та перегруповувати концепції, заохочує до проведення порівнянь і зіставлень. Переміщення «бульбашок мислення» на нові позиції часто приводить до народження нових ідей.

Припустімо, що перед вами стоїть завдання «Як я можу розширити ринок консультативних послуг?»

Записуємо посередині сторінки «Розширення ринку консультативних послуг» і обводимо ці слова лінією у вигляді бульбашки. Відтак даємо волю асоціаціям – і в нас виникає перша думка щодо розв’язання завдання. Записуємо цю думку. Обводимо записану думку лінією у вигляді бульбашки і з’єднуємо її з початковою думкою. Продовжуємо записувати все, що приходить на гадку, обводимо все це лінією у вигляді бульбашки та з’єднуємо лініями те, що видається нам взаємопов’язаним. Одну з таких схем поміщено на наступній сторінці.

Грона бульбашок наштовхують на думки, які допоможуть мені розширити ринок консультативних послуг:

1. Маркетинг за допомогою скерувань і рекомендацій колишніх клієнтів і неклієнтів, таких як банкіри та виконавчі директори торгівельних підприємств.

2. Персоніфікований маркетинг: здійснення персональних «холодних дзвінків», надсилання персональних запрошень, листів, вступ у професійні організації.

3. Неперсоніфікований маркетинг. Надсилання поштою, звернення у відділи зв’язків з громадськістю, публікації, реклама.

4. Сфери впливу. Інші професіонали, які обслуговують тих самих клієнтів; особи, що ухвалюють рішення в клієнтських організаціях; менеджери і керівники з різних професійних об’єднань; керівники галузевих підприємств.

5. Пошук можливостей. Включатиме нові потреби старих клієнтів; потенційно нових клієнтів; не зайняті на ринку ніші.

Складений на основі цієї схеми думок маркетинговий план передбачає отримання різних рекомендацій і просування своїх послуг на ринку завдяки персоніфікованому і неперсоніфікованому маркетингу. До того ж, схема думок показує, у яких ділянках нам бракує інформації, зокрема, у сфері пошуку нових можливостей.

Скажімо, віце-президентові компанії з випуску електричних лампочок потрібно збільшити обсяги продажів. Посередині сторінки він пише «Електричні лампочки» і з’єднує їх із процесом, тобто з «освітленням», а тоді – з мережею «чотирьох тисяч дистриб’юторів». Віце-президент записує кожну свою думку, обводить її лінією у вигляді бульбашки і з’єднує «бульбашки» між собою стрілками.

Схему його думок подано на стор. 90.

Ключові концепції вихідної схеми такі:

1. Характерні ознаки електричних лампочок: термін служби, потужність, колір, зовнішній вигляд.

2. Ринок збуту: промислові підприємства, заклади й установи, роздрібна торгівля.

3. 4 000 дистриб’юторів на ринку електричних лапочок.

4. Раціональне використання енергії з метою недопущення збільшення затрат.

5. Поліпшення зовнішнього вигляду, підвищення якості освітлення.

З часом схема ставала дедалі складнішою і спонукала підприємця думати про свою діяльність під різними кутами зору. Бульбашка, що підштовхнула його до остаточної ідеї, містила слова: «раціональне використання енергії».

Ідея. Віце-президент створив підрозділ з раціонального використання енергії, який в обхід усіх дистриб’юторів зосередився на ринку галузевих підприємств і закладів, що, зрештою, дозволило клієнтам скоротити свої витрати на електроенергію. Як наслідок, компанія уклала великі угоди на постачання електричних ламп. А підприємець заявив: «Схема викликала каскад ідей і спонукала нас до створення цілком нового підрозділу».

На закінчення розділу

Схематичне зображення ідеї або завдання дозволяє викресати таку собі розумову іскру. Вона осяває свідомість і водить нашою рукою, вихлюпується на папір і спалахує вогником, що замикає коло, потрапляючи через зір глибоко у підсвідомість.

Інколи ці малесенькі вогники стають саме тими ідеями, які нам дуже потрібні для розв’язання завдання; часом до них потрібно долити олії додаткової інформації перед тим, як вони запалахкотять новими ідеями. Інколи ці малесенькі вогники тліють днями, тижнями, навіть місяцями – і аж тоді займаються. Але якщо ви після першого спалаху іскри у свідомості сидітимете склавши руки, то вона дуже швидко погасне й забудеться.