Читать книгу За двома зайцями. Вибране - Михайло Старицький - Страница 30

Ті ж без Голохвостого.

Проня. Що ви мене соромите? Що ви тут наказали – три мішки гречаної вовни?

Явдокія Пилипівна. Та я ж мовчала…

Проня. Та ще ви так-сяк, а що батько, то й цилюрню, і хвоста, і дяка, і табаку втелющив!

Прокіп Свиридович. Не знаю вже, як з ученими…

Проня. Ідіть, просю вас, звідси обоє, бо помішаєте ще мені предложеніє робить.

Прокіп Свиридович. Цікаво б послухати, як то вчені…

Явдокія Пилипівна. Може б, хоч двері одчинити?

Проня. Та ідіть, ідіть, кажу… от наказаніє!

Прокіп Свиридович. Ходімо, це, бач, у них по-модньому!

Явдокія Пилипівна. По-модньому ж!

Виходять до кімнати, але всю тамту сцену визирають з-за дверей, підслухаючи, і Химка підслухує з пекарні.