Читать книгу Піхотинці Cмерті - Микола Васильович Луців - Страница 8

Щодня на мій генеральський стіл потрапляють сотні звітів про новобранців, які по волі випадку потрапили у нікотинову залежність. Скільки страждань та мук ховається за сигаретним димом який вони поки що весело видихають із своїх легень. Нажаль, їм важко зрозуміти у яку халепу вони втрапили.

Новобранці по своїй суті добрі, хороші люди, але через свою необачність, недосвідченість дехто з них приречений жити із залежністю до кінця своїх днів. Кожен хто підкурював свою першу сигаретку не планував ставати курцем, але нікотинова пастка вносить корективи й ось уже черговий новобранець підпалює папіроску з якою пов’яже усе своє життя. Та варто зазначити, що страждати їм не довго доведеться. Усім відомо, що курці помирають рано та це чомусь нікого не лякає. Мені не страшно, тай Вам, думаю, теж. Хіба хтось задумується про можливі наслідки? Ніхто ж не прораховує тактику. Усім, грубо кажучи, начхати! Жити моментом, жити сьогодні, жити в кайф. Ось кредо сучасного покоління. Та справа у тому що за будь яке «задоволення» доведеться заплатити високу ціну. Не подумайте, що я благатиму Вас кинути курити, цього не буде. І над силу переконувати Вас я теж не збираюсь, бо це всього лише пусті балачки, які ні до чого не приведуть. Все у ваших руках, вибір тільки за Вами. Але ж якщо усе так просто, хочу димлю хочу полишаю, то чому ж кидає меншість? Справа у тому, що у новобранців, так я звик називати тих хто почав і продовжує курити, недостатньо знань, навичок та інструментів боротьби із залежністю. Вони неначе блукають у пітьмі й здається прагнуть кинути палити та все не виходить. Ось одна спроба, друга і все! Бажання кидати зникло з голови новобранця, але якщо у Вас не виходить, то це не означає, що ситуація безвихідна – просто Ви не знаєте, як це зробити! Щоб дим зневіри, розчарувань та марних надій вивітрився з Вашої голови, то потрібно підготуватися до чергової битви із залежністю. Потрібно перестати жувати соплі, зібратися із духом та врешті решт кинути останній недопалок. У свій час мені вдалось достукатись до свідомості багатьох своїх побратимів, після чого вони неначе переосмислили своє ставлення до папіросок та змогли кинути палити. Комусь вдавалось краще, комусь гірше. Кожен по волі свого організму по-різному відчував наслідки відмови від куріння. Справедливо буде зазначити, що більшості вдалось кинути далеко не з першого разу. Але у них була готовність до боротьби, вони знали чого очікувати і як з цим боротися, і навіть коли зривалися, знову пробували побороти свою залежність. Сучасне покоління зазвичай робить декілька спроб, а потім, опустивши лапки, змиряються із не минучим та нажаль така тактика завжди програшна. І якщо у Вас є чітке бажання кинути палити, тоді потрібно не обмежувати себе кількістю спроб, а працювати на результат допоки солдати смерті не зникнуть з Вашого життя.