Читать книгу Шлюбний договір - Мишель Ричмонд - Страница 10

Вівіан увімкнула проектор, і там, де ще кілька хвилин тому красувалася фотографія Мартіна Парра, з’явилося слово «Договір».

Нічого більше. Чорні літери на білому тлі.

– Отже…– почала Вівіан, витираючи пальці серветкою, що залишилася з весілля.

Мене досі дивували написи «Еліс і Джейк» на серветках.

– Я поставлю вам обом кілька питань.

Вона дістала з портфеля чорну шкіряну теку, всередині якої лежав блокнот з жовтими розлінованими сторінками. Проектор і надалі транслював на стіну єдине слово – «Договір». Я намагався не дивитися на чорні літери, що грізно нависли над нашим поки що таким молодим і крихким шлюбом.

– Для вас обох це перший шлюб, правильно?

– Так, – відповіли ми хором.

– Скільки тривали попередні стосунки у кожного з вас?

– Два роки, – відповіла Еліс.

– Сім, – сказав я.

– Років? – перепитала Вівіан.

Я кивнув.

– Цікаво. – Вона зробила позначку у блокноті.

– Скільки прожили в шлюбі ваші батьки?

– Дев’ятнадцять років, – відповіла Еліс.

– Сорок з гаком, – сказав я не без гордості. – Вони і зараз разом.

– Дуже добре, – кивнула Вівіан. – Еліс, виходить, ваші батьки розлучилися?

– Ні.

Від смерті її батька минуло дуже мало часу, і вона не хотіла про це говорити. Взагалі Еліс схожа на закриту книгу. Мені як психотерапевтові та до того ж її чоловікові нелегко змиритися із цією її особливістю.

Вівіан подалася вперед, спершись на блокнот.

– Яка, на вашу думку, найчастіша причина розлучення?

– Скажи ти, – Еліс поплескала мене по коліну.

– Зрада, – сказав я, майже не замислюючись.

Ми з Вівіан обидва вичікувально дивилися на мою дружину.

– Клаустрофобія, – запропонувала Еліс.

Не на таку я відповідь сподівався.

Вівіан занотувала наші відповіді в блокноті.

– Як ви вважаєте, чи повинні люди нести відповідальність за свої вчинки?

– Так.

– Так.

– Як ви вважаєте, чи є користь від сімейних психологів?

– Хочеться сподіватися, що так, – розсміявся я.

Вона знову зробила якісь позначки в блокноті. Я намагався їх розгледіти, але почерк був занадто дрібний. Закривши теку, вона назвала двох знаменитих акторів, чий шлюб зовсім недавно розвалився і скандальне розлучення яких тепер обговорювали всі кому не ліньки.

– Отже, – спитала вона, – як ви думаєте, хто більше винен?

Еліс нахмурилася, намагаючись зрозуміти, що Вівіан хоче почути. Як я вже говорив, Еліс – перфекціоніст. Їй треба не просто скласти іспит, але й отримати відмінну оцінку.

– Думаю, що обидва, – нарешті сказала вона. – Їй не слід було так чинити з Тайлером Дойлом, не по-дорослому це, та й він неправильно повівся. Не варто було ті твіти публікувати наприклад.

Вівіан кивнула, а Еліс випросталася на стільці, явно задоволена своєю відповіддю. Напевно, у школі вона була ученицею, яка завжди знає відповідь, піднімає руку на уроці і старанно робить домашнє завдання. Тепер завдяки цьому вона здавалася вразливою; було щось дуже миле в тому, що моя дружина – з її роботою, дорогим помешканням та дорослим гардеробом – так по-дитячому прагнула відповісти правильно.

– Як завжди, повністю погоджуюся з дружиною.

– Хороша відповідь, – підморгнула мені Вівіан. – І останні кілька запитань. Ваш улюблений напій?

– Шоколадне молоко, – відповів я. – І вистиглий гарячий шоколад.

Еліс на мить задумалася.

– Раніше я любила коктейль із журавлинного соку з горілкою і льодом. Тепер віддаю перевагу мінералці з ягідним смаком. А ваш?

Вівіан явно здивувалася – не очікувала, що їй теж ставитимуть питання.

– Мабуть, віскі «Green Spot» дванадцятирічної витримки, нерозбавлене.

Вона перегорнула блокнот.

– Ну і найголовніше питання: чи хочете ви, щоб ваш шлюб тривав усе життя?

– Так, – відповів я автоматично. – Звісно.

– Так, – сказала Еліс.

Начебто прозвучало щиро, але раптом вона і зараз відповідає так лише для того, аби пройти тест?

– Усе, – оголосила Вівіан, прибираючи теку в портфель. – Перейдемо до слайдів?