Читать книгу Обітниця - Олег Ладыженский - Страница 4

Нас, кісток-черепів, в домовинах чортьма,

Нам не треба жалю, нас укрила пітьма, —

Ті, хто жив, хай відвідають нас на погості,

Або смерть вас відвідає ніччю сама…

Приймая вогонь, згодні ми на пітьму,

Забувши, навчилися ми усьому —

Збідніли? Збагатшали? Геть сплюндрували

Життя? І питаємо небо: «Чому?!»