Читать книгу Ресурсна Медицина: Мудрість із тисячоліть. Крок у майбутнє - Олександр Малко - Страница 6

Перш ніж розповісти про корисний вплив тепла, я хотів би показати, що знаходиться «поруч» із ним і є не таким корисним, а навіть дуже шкідливим.

Спектр електромагнітних хвиль складається з трьох частин. Першу частину ми звикли називати видимим світлом (сім кольорів веселки від червоного до фіолетового). За фіолетовим краєм веселки розташовані короткохвильові випромінювання (друга частина спектра): ультрафіолет, рентген, гамма-промені та іонізуючі промені. Ці короткі хвилі шкідливі через свою потужну кінетичну енергію. Вони розривають молекули на частини, вивільняючи енергію, або, простіше кажучи, радіацію, та викликають утворення вільних радикалів. Саме вони є причиною появи хромосомних аномалій, аберацій, раку. Ці промені здатні вбивати.

В іншій частині електромагнітного спектра, за червоною части- ною видимих хвиль, знаходяться інфрачервоні промені. За ними розташовані радіохвилі (всі хвилі радіо, телебачення та супутникового мовлення). Нас цікавлять саме інфрачервоні хвилі, вплив на організм яких і називається тепловим.

Інфрачервоне тепло

Підсумуємо: за червоною частиною видимого спектра знахо- дяться інфрачервоні промені, а всі шкідливі промені розташовані в синій короткохвильовій частині спектра електромагнітних хвиль.

Звідки ж беруться інфрачервоні хвилі? Всі атоми в молекулах здійснюють коливання навколо свого стану рівноваги, що й породжує інфрачервоні хвилі.

Перший постулат: інфрачервоне тепло є скрізь, навіть під землею і в холоді

Холодний лід і холодний метал теж виділяють інфрачервоне тепло. Однак інфрачервоне тепло, яке випромінює лід, ми відчуваємо не як тепло, тому що ми тепліші за лід. Інфрачервоне тепло скрізь! Все, що оточує нас, виділяє інфрачервоне проміння, яке при достатній кількості може давати відчуття тепла.

Другий постулат (науковий): інфрачервоне тепло займає спектр від 0,7 до 1000 мікрометрів

Третій постулат: людський організм живе в досить вузькій частині інфрачервоного спектра від 6 до 14 мікрометрів

У виробництві МТО використовують напівдорогоцінні камені (нефрит, берил) та різну нанокераміку (турмалінову, германієву, турманієву), які при нагріванні виділяють оздоровче інфрачерво- не тепло. До чого тут камені і що про них треба знати?

Кожна порода каменів має особливу кристалічну решітку. Завдяки її особливостям енергія нагрівального елемента, проходячи через камінь, набуває властивостей каменю. Змінюються частотні характеристики інфрачервоних хвиль, і тепло з некорисного стає корисним. Організм забирає це корисне тепло і використовує його для оздоровлення. Точна відповідність тепла напівдорогоцінних каменів (у складі МТО) теплу людського організму називається біорезонансністю.

Четвертий постулат: тепло в МТО біорезонансне відносно людського організму, тому він може використовувати це тепло для самооздоровлення

Однак, якщо тепло таке корисне, запитаєте ви, чому стільки всього негативного можна почути про нього? Це пов’язано насамперед з розвитком фізіотерапії у ХХ ст. і появою в останні 40 років нової галузі – онкотермії. Але про все по порядку.

Вчені почали досліджувати тепло наприкінці XVIII ст. Тоді ж з’явився постулат: «Дайте мені можливість відтворити лихоманку, і я вилікую будь-яку хворобу».

Під час Першої світової війни вирували інфекції з проявами високої температури – висипний тиф, черевний тиф, віспа, скар- латина, дизентерія. Однак на тлі лихоманок з значним підвищенням температур спостерігалося багато випадків самовиліковування від сифілісу. У багатьох європейських країнах були зафіксовані випадки самовиліковування від пухлин, у тому числі ракових, під впливом високої температури. На жаль, на цьому дослідження щодо тепла майже зупинилися.

Науку тепла «воскресили» онкологи на початку 1970-х років. Довгий час ефективність лікування в онкології залишалася на рівні 30—40%, при цьому застосовували променеву хіміотерапію і хірур- гічні втручання. Кількість захворювань на рак постійно зростала. У пошуках ефективної методики лікування онкологи підняли архівні записи столітньої давності, і в онкології почалася нова ера

із застосуванням тепла для лікування раку.

Вже на початку досліджень стало зрозуміло, що вплив тепла різний залежно від того, яка його кількість надходить в зону нагрівання. Онкологи, детально вивчаючи тепло, розділили його вплив на людський організм за такими режимами:

тепло без нагрівання (умовно – тепло-1);

тепло з нагріванням (тепло-2);

тепло з припіканням (тепло-3).

Чотири дії тепла

Тепло-1 без нагрівання

Температура людського організму досягає 37,2—37,5 °С всередині та 36,6 °С – на поверхні, під пахвою. Якщо ваше тіло контактує з поверхнею, розігрітою до 40 °С, нагрівання не відбувається. Ви наче обмінюєтеся своїми тепловими впливами, і з’являється користь, про яку я розповім у наступному розділі. Звичайно ж, тепло без нагрівання не має ніяких обмежень до застосування навіть у дітей, новонароджених і людей похилого віку, людей після тяжких захворювань, операцій та ін.

Тепло-2. Тепло з нагріванням

Це тепловий вплив, за якого частина тіла, що торкається обладнання, починає додатково зігріватися. Зовні видно почервоніння шкіри на цьому місці. Від тепла з нагріванням посилюється кровотік.

Тепло-3. Тепло з припіканням

Особливу цінність, на думку онкологів, має тепло з припіканням. Якщо місце, що нагрівається, вже не може себе активно охолоджувати за рахунок кровотоку,

в ньому з’являються больові відчуття і відбувається припікання. Його користь онкологи довели в онкотермії.

Отже, у 1970—1990 рр. онкологи, вивчивши на доволі примітивному рівні вплив тепла, зробили революцію в тепловій дії. Виявилося, що застосування тепла-3 (режим припікання) дає змогу перегрівати пухлини, цілеспрямовано доводячи їх до некрозу. Такий метод лікування пухлин – термоабляція. Справа в тому, що пухлини і ракові клітини не вміють переживати тривале високе перегрівання. Крім того, самі ракові клітини під дією тепла стають більш чутливими до хіміопрепаратів та променевої терапії, що збільшує ефективність класичної протиракової терапії на 10—30%!

На основі цього висновку в 1990 роки онкологи додали четверту позицію в лікуванні ракових хворих (доти існувало три позиції протиракової терапії: операція, променева терапія, хіміотерапія) – онкотермію, або гіпертермію.

Завдяки тривалим дослідженням, на які було витрачено мільярди коштів, онкологи виявили безліч корисних фактів щодо впливу тепла. Зокрема, з’ясувалося, що в режимі припікання нові капіляри починають зростати, а старі – відмирати. Організм букваль- но омолоджується. У відповідь на припікання в місце припікання мігрують лейко-

Онкотермія

цити (спеціальні білі імунні клітини крові) – найважливіша зброя імунітету. Припікання робить ракову клітину більш чутливою до хіміотерапії і променевої терапії. Це дає змогу при лікуванні ра- кових хворих зменшувати дозу хіміотерапії і променевої терапії. Багато вірусів, зокрема ВІЛ і гепатит С, гинуть при нагріванні до 41 °С. Внутрішньокишкові бактерії і паразити не витримують великої кількості біорезонансного тепла. Цей факт потребує пояснення.

У кишечнику живуть потрібні корисні бактерії. Ці бактерії пристосувалися до існування в умовах людського тепла. Для всіх інших бактерій, які не живуть в організмі людини, людське тепло в 10 мікрон таке ж згубне, як для людини ультрафіолет, рентгенівські та гамма-промені. Онкологи довели цей факт в експериментах, даючи велику кількість тепла на ділянку живота при різних інфекціях і запаленнях. Вони домоглися швидкого нехімічного одужання груп пацієнтів із запаленнями та інфекціями в органах живота.

У 1990 роки, виконавши за два десятиліття тисячі лабораторних і клінічних досліджень, онкологи зробили ще одну революцію в науковому мисленні. Вони заявили, що тепло не є причиною ані утворення ракової клітини, ані її перетворення на пухлину. Вже 15 років, читаючи лекції різним аудиторіям, я стикаюся з одним і тим же фактом: мало людей знають, що тепло не є причиною раку.

З 1990 років онкологи монополізували науку про тепло, за- бравши її у фізіотерапевтів. Вони оприлюднили наведені мною факти, але про це мало відомо навіть в медичних колах (якщо тільки професія лікаря безпосередньо не пов’язана з впливом тепла).

До 1992—1996 рр. тепло вивчалося в розрізі фізіотерапії, і всі заборони у фізіотерапії стосувалися і тепла. Наприклад, заборонено впливати на зону пухлин будь-якими фізіотерапевтичними методами. Також існує заборона на застосування більшості фізіотерапевтичних процедур після видалення пухлин.

Як же бути вам, дорогий читачу? У вас, звичайно, виникає питання, а де ж правда? Чи можна довіряти авторові цієї книги? Для того щоб розвіяти ваші сумніви, я пропоную кожному з вас зробити дуже просту дію. Відкрийте в мережі Інтернет будь-яку пошукову систему і напишіть запити «тепло і рак» та «причини раку». Ви виявите, що серед причин раку тепло не значиться. За запитом «тепло і рак» ви потрапите як мінімум на перші десять сайтів найбільших онкологічних клінік, відомих у світі, наприклад, з Ізраїлю, Німеччини, Канади тощо. У них у повну силу застосовують тепло для лікування ракових хворих.