Читать книгу Блез Паскаль - Ольга Опанасенко - Страница 4

Минуло небагато часу, і родину спіткало горе. Невдовзі після народження маленької Жаклін померла Антуанетта Паскаль. 38-річний Етьєн залишився з трьома дітьми на руках. Він дуже сумував і шукати собі іншу дружину не захотів. Піклування про малюків лягло на плечі старшої дочки – Жильберти. Звісно, їй не доводилося годувати і вдягати дітей – цим у домі Паскалів опікувалися служниці. Та саме до Жильберти тепер ішла малеча за ласкою і розрадою.

У ті часи для дітей зазвичай запрошували домашніх учителів, а старших відправляли до колежу. Але Етьєн Паскаль вирішив, що своїх дітей навчатиме сам, за власною програмою.

Основну увагу він приділив синові. Блез із дитинства був допитливим і кмітливим. Мине багато років, він стане знаменитим, а його сестра Жильберта напише про нього спогади. Там будуть такі слова: «Щойно почавши говорити, брат виявив ознаки неабиякого розуму – не тільки в коротких репліках, які він висловлював дуже доречно, але й у питаннях про природу речей, які вражали кожного слухача».

Питання Блеза часто-густо спантеличували дорослих. Його не вдовольняли розпливчасті пояснення, що їх дорослі дають зазвичай дітям, або обіцянки «зрозумієш, як подорослішаєш». Якщо відповідь не була повною та переконливою, хлопчик ішов до своєї кімнати й розмірковував над питанням доти, доки не знаходив пояснення. Багато з його висновків дивували навіть дорослих.

Наприклад, в одинадцять років за обідом він зацікавився, чому фаянсова тарілка, яку зачепили ножем, задзвеніла, але звук стих, щойно тарілки торкнулися рукою. Кілька днів він досліджував різні предмети – стукав по них, дослухався до звуків, які вони видають, намагався зрозуміти, чому одні звучать голосніше, а другі тихіше, і від чого залежить тривалість звуку. Нарешті він написав невеличку наукову роботу, яку гордо назвав трактатом. У ній він виклав свої спостереження й висновки. До наших часів цей трактат не зберігся, але Етьєн Паскаль і його друзі, які теж захоплювалися наукою, визнали роботу хлопчика цікавою та оригінальною.

Треба сказати, що на той час родина вже переїхала до Парижа. Паскалі оселилися в центрі столиці, неподалік від королівського палацу та чудового Люксембурзького саду. Етьєн залишив службу, і в нього з’явилося більше часу для навчання дітей та занять наукою.

У паризькій оселі Паскалів часто збиралися відомі вчені того часу. Вони із запалом обговорювали наукові проблеми. Блез, у якого майже не було друзів і який волів спілкуватися з дорослими, зацікавлено дослухався до цих розмов, а з часом навіть почав до них долучатися. Особливо його цікавили розмови про геометрію.

Блез неодноразово просив батька пояснити, що то за наука. Та Етьєн, який добре знався на математиці, вважав, що синові це знати ще зарано. На його думку, перш ніж підступатися до таких складних речей, розум дитини треба добре підготувати.

Паскаль-старший мав чіткий план: спочатку дітям слід розповідати про природні цікавинки: наприклад, про те, як вибухає гарматний порох, що відбувається під час грози, як збільшуються предмети, якщо дивитися на них через відшліфовану лінзу. Потім слід ознайомити їх із загальними принципами, за якими побудована граматика: чим різні мови схожі, а чим відрізняються, як вони змінюються з часом і якими обов’язковими правилами керуються. Коли учень досягне 12 років, мало розпочинатися навчання стародавніх мов – латинської та грецької, – без яких тоді не могла обійтися жодна культурна людина.

Етьєн вважав, що вивчення мов вимагає повної зосередженості, тому не хотів, аби Блез відволікався на щось інше. Він сховав від сина під замок усі математичні праці, які були в домі, заборонив слухати розмови дорослих на цю тему і пообіцяв розповісти про геометрію «в нагороду», коли хлопчик як слід опанує латину та греку. Тож математикою Блез міг зайнятися в найкращому разі років через три.

Але Блез не хотів із цим змиритися. Він попросив хоча б пояснити, що таке геометрія. Батько довго відмовлявся, та врешті-решт відповів, що це наука про побудову правильних фігур і співвідношення між ними. Не дуже зрозуміле пояснення, але спраглий розум хлопчика зрадів і такому.

За своїм звичаєм, Блез пішов до себе в кімнату й крадькома почав креслити кола, квадрати, трикутники… Непросте завдання, адже в нього не було ні лінійки, ні циркуля, ні транспортира. Та що казати про транспортир, якщо у хлопця не було навіть дошки та крейди, тому він малював вуглиною на кахлях підлоги! Поступово він навчився креслити рівні кола і трикутники з рівними боками. А тоді став вивчати співвідношення між різними фігурами: порівнював їхні сторони й кути.

За кілька днів, раптово зайшовши до синової кімнати, Етьєн Паскаль побачив, що хлопчина колінкує підлогою, то зосереджено суплячись, то всміхаючись, малюючи вуглиною лінії та витираючи їх рукавом. Блез так захопився, що не відразу помітив батька. А коли зрозумів, що його викрито за забороненими дослідженнями, знітився, але поділився з батьком своїм новим відкриттям: він зрозумів, що як скласти всі внутрішні кути трикутника, то їхній розмір дорівнюватиме двом прямим кутам. Зараз ми сказали б, що сума внутрішніх кутів трикутника дорівнює 180 градусам, але Блез, звісно, поняття не мав про градуси.

Етьєн із подивом упізнав 32-у теорему з книги «Начала» давньогрецького математика Евкліда. Він заходився розпитувати сина, як той дійшов такого висновку, і Блез перерахував інші теореми й аксіоми класичної геометрії, які відкрив і довів самостійно. Він не знав наукових термінів і називав прямі «дрючками», кола – «кільцями», трикутники – «капелюхами на три роги», а прямокутники – «столами». Та Етьєн зрозумів, що його 12-річний син пройшов тим самим шляхом, який подолали за багато сторіч найкращі античні вчені.

Батько був такий збентежений і зворушений, що, не сказавши більш ні слова, вирушив до свого друга-математика порадитися. Разом вони вирішили, що своєю наполегливістю Блез заслужив право вивчати все, що захоче.

Запитання

Хто піклувався про дітей по смерті матері?

Що незвичайного було у поведінці малого Блеза? Які риси характеру він виявляв?

Яким був у Етьєна Паскаля план навчання його дітей? Чи вдалося втілити його в життя?