Читать книгу Коли подих стає повітрям - Пол Каланіті - Страница 2

Присвячується Каді

Шукаєш у смерті життя – тож лови

повітря, що з подиху щойно постало.

Хто буде – не знаєм, хто був – відійшли.

Тіла наші тлінні, лиш душі витали.

Мій друже! година настане, і ти

Покинеш цей світ, щоб у вічність піти.

Лорд Брук Фулк Гревіль. Caelica, 83